## Історія породи

Європейські народи мігрували по всьому світу. Так сталося, що пастухи з піренейський гір переїхали до Америки. Щоби полегшити свій труд з випасання овець, вони привезли з собою собак вівчарок. Для того, щоби покращити працездатність породи, яка би була здатна добре доглядати отари овець і стада худоби, вони схрещували своїх собак з місцевими собаками. Але є ще думка, що це є схрещення бернської і піренейської вівчарок і коллі. В результаті спарювання люди отримали досить гарну породу собак.

## Опис австралійської вівчарки

Результат відповідав побажанням селекціонерів. Собака вийшла привабливого вигляду, міцної статури, мала не дуже гладку, але довгу шерсть. А найважливіше це те, що вона мала гострий розум, була дуже уважною і добре пильнувала за стадом. Вона може дуже швидко зігнати в один гурт худобу. Завдячуючи всім характеристикам і чіткій роботі австралійська вівчарка заслужила собі добру славу у всьому світі. Собак цієї породи полюбили всі фермери і вона служить їм і допомагає всім членам їхньої сім’ї. Австралійська вівчарка найвідданіша і дуже надійна собака із всіх порід. 

Незвичайними у цих собак є її очі. Вони є часто навіть різних кольорів, вони виразні, яскраві, можуть бути - одне око одного кольору, а інше іншого. 

![очі у австралійської вівчарки](/uploads/ochi_avstralijskoyi_vivcharki_ff577950d7.webp)

Шерсть не є дуже довгою і не сильно жорстка. Вони надто уважні, надзвичайно рухливі і енергійні, сильні і витривалі. Середній зріст 45-60 чи 60 і вага 25-30 кілограмів. Бувають червоного кольору з білими плямами, є ще чорного кольору з червоними або білими плямам, ще є кольору червоного мармуру і блакитного. 

## Дресирування 

Дресирування потрібно починати з раннього віку. Бажано зразу привчати його до послуху, і за гарне виконання собакою команд господаря потрібно хвалити її, і пригощати  тими ласощами, які вона не любить. Ця порода дуже розумна, кмітлива, швидко і добре дресирується, запам’ятовує і виконує команди подані господарем. Дресирування потрібно проводити у вигляді гри і у декілька разів за день. Потрібно відчувати настрій свого улюбленця і навчитися розпізнавати, коли він втомився, щоб зробити перерву. Коли ви налагодити контакт з своїм собакою, то навчання піде значно легше і він залюбки буде виконувати всі ваші команди. 

![Австралійська вівчарка грається](/uploads/Igri_Avstralijskoyi_vivcharki_2f28e405ea.webp)

## Догляд

Австралійську вівчарку потрібно вичісувати через день, а коли вона линяє, то чесати потрібно кожного дня. Собаки не люблять потягів,  сухого і гарячого повітря. Вони легко пристосовується до умов їхнього утримання. Якщо вони живуть у приватному будинку, то потрібно подбати про просторий вольєр з теплою і зручною будкою. А якщо собака живе у квартирі, то вона повинна знати своє місце, яке потрібно застелити. Годування повинно бути тільки в одному місці. Потрібно пам’ятати, що вона не любить бути на прив’язі. Вигулювати собаку потрібно не менше двох разів на день, не менше годину на кожну прогулянку. Якщо температура повітря висока, то прогулянки потрібно робити зранку і вечором. Прогулянки повинні бути дуже рухливі, тобто пробіжки або велопоїздки. 

Також собаку потрібно купати, але нечасто. Доглядати за вухами і  ретельно їх чистити. Очищати від виділень очі,  часто чистити зуби і ясна, оглядати лапи. Літом оглядати все тіло, щоб не було кліщів, вошей і хвороб шкіри. Обовʼязково часто давати медикаменти від глистів. При надзвичайні поведінці, потрібно показувати ветеринарному лікарю.

## Харчування

Австралійська вівчарка для нормального росту і розвитку, повинна отримувати добре харчування. Воно повинно бути збалансоване, мати потрібну кількість вітамінів і мікроелементів, які знадобляться для росту і для покриття енергетичних затрат. Але потрібно пам’ятати, що категорично не можна перегодовувати. Основним продуктом раціону собаки повинно бути м’ясо, але нежирне, відварна морська риба, а також кисломолочні продукти, різні фрукти, а також овочі. Якщо немає можливості самому готувати їду для собаки, то можна використовувати спеціальні сухі корми для собак. Для різних порід є різні корми, тому потрібно врахувати активність вашої собаки. Завжди повинен бути доступ до чистої питної води.

## Висновок

Середній вік життя собаки становить 15 років. Хоча австралійська вівчарка має добре здоров’я, яке забезпечується регулярним щепленням, добрим харчуванням і фізичними навантаженнями, все ж таки, вона може хворіти. Не потрібно самому займатися лікуванням, краще показати собаку ветеринарному лікарю.

![цуценята Австралійська вівчарка.webp](/uploads/czuczenyata_Avstralijskoyi_vivcharki_1bba0bc5a6.webp)

Для того, щоб придбати собаку породи австралійська вівчарка, потрібно добре зважити всі проблеми, які виникнуть, коли вона появиться у вашому домі. Собака не любить агресії з боку господаря, не любить, коли члени сім’ї сваряться, потребує до себе уваги активного життя.


Собака не любить агресії з боку господаря, не любить, коли члени сім’ї сваряться, потребує до себе уваги активного життя.

австралійська вівчарка

large_австралійська вівчарка.webp

medium_австралійська вівчарка.webp

small_австралійська вівчарка.webp

thumbnail_австралійська вівчарка.webp

австралійська вівчарка.webp

Австралійська Вівчарка - Опис Породи та Характеристики

Скільки людей – стільки і думок. Певна кількість людей дозволяє своїм улюбленцям вільно пересуватися по вулиці, друга половина - обирає тільки домашній спосіб життя для тваринки. Давайте поміркуємо що буде найкраще для котиків. 

Існує багато фактів для збільшення кількості домашніх котів. Чому? Для того, щоб гарантувати їм безпеку. Велике місто несе свої небезпечні ситуації пов’язані з дуже інтенсивним дорожнім рухом. Причиною також можуть стати сусідські коти, з якими не помирив ваш улюбленець.

## Як можна дізнатися, чи хоче ваш кіт бути вдома, чи його притягує вулиця?

Важливим фактором є бажання самого кота. І в більшості випадків своєю поведінкою кіт може показати власні уподобання. Котам, які вже мають солідний вік, або обмежені проблемами зі здоров’ям, чи можливостями, більше подобається безпека вдома з усіма пов’язаними з цим зручностями. Також є певна категорія котів, які просто бояться зовнішнього середовища. Це може бути пов’язане з агресивністю котів, яких вони зустріли, можливо гучні звуки вулиці.

Коти, яким подобається вулиця, намагатимуться втекти кожного разу, коли бачитимуть відчинені двері. А якщо вони закриті, то настирливим нявчанням під дверима будуть змушувати вас їх відкрити. Якщо ви дослухаєтесь до прохань вашого кота випустити його на вулицю, то важливо буде дотримуватися обраного вами режиму життя. Коти, яким раніше дозволяли гуляти на вулиці, важко пристосовуються до домашнього життя. Вони можуть мати проблеми з поведінкою.

Отож, які **переваги домашнього життя для кішок**:
- Ви тримаєте їх подалі від небезпек вулиці. Це є головною мотиваційною причиною господарів, чому потрібно тримати котиків удома. Прогулянка на вулиці загрожує бути збитим автомобілем. Коти можуть з’їсти потенційно небезпечну їжу: добрива, отруйні речовини і т. д.
- Ви захищаєте тваринок від дикої природи, бо кіт може принести впійману і вже мертву мишу, чи пташку. Домашні коти не можуть відкрити полювання на свою потенційну жертву вдома. І тоді вам необхідно буде надати альтернативні можливості для тренування і розвитку мисливських інстинктів. 
- Ви можете запобігти війнам котів за територію. Чим більш щільно заселена ваша територія, тим більше буде котів, які змушені будуть ділити цю територію. А значить збільшиться вірогідність котячих бійок за розподіл території. Тримаючи вдома свого улюбленця, можете запобігти цим бійкам і допоможете котику почуватися в безпеці, надавши йому територію власного будинку, як власну відокремлену територію.
- Ви також допоможете тваринці зменшити ризики травм і негативний вплив. Завдяки зниженню ризиків бійок, буде менший ризик травмуватися, або загинути під час бійки. Особливо треба звернути увагу на те, що зменшиться ризик передачі захворювань під час близького, іноді кровавого контакту (може бути зараження вірусом котячого імунодефіциту). Але відмовлятися від щеплень не можна, навіть якщо кішка домашня.

![street-cat.webp](/uploads/street_cat_bdd0d49cd1.webp)

Але є і потенційні ризики утримання домашніх кішок. Маючи численні переваги утримання котів удома, ми маємо і певні ризики. Їх також потрібно враховувати перед тим, як зробити власний вибір:
- Є шанс, що можуть виникнути проблеми з поведінкою, бо для певної кількості котів таке життя є занадто нудним і вони не мають шансу уникнути стресу.
- Обмежується рухливість котів: менше фізичних вправ  може привести до збільшення ваги.
- Захищеність від отруєння токсичними речовинами на вулиці не зменшує її ризиків вдома від ліків, мийних засобів і т. д.
- Кімнатні рослини несуть небезпеку для котів, деякі з них є токсичними: лілії, алое, нарциси. Необхідно перевірити, що у вашій домівці немає токсичних рослин, які можуть зашкодити вашій кішці.
- Котик буде бачити у вас джерело розваг і різних вправ. Тим самим ви можете стати незамінним для нього. Ваш пухнастик буде вимагати постійної вашої уваги і присутності. Він не захоче залишатися самим вдома надовго.
- Іноді, якщо у вас більше однієї кішки, то можуть виникнути бійки та напруга у відношеннях.

![cat-on-window.webp](/uploads/cat_on_window_7599a807d4.webp)

**Домашній кіт вимагає певних приготувань у вашому домі:**
- Переконайтеся, що маєте лоток. Він повинен бути відповідного розміру. Поставте його у тихе спокійне місце, де котик може почуватися у безпеці і спокійно. Якщо маєте декілька котів, то можливо прийдеться мати для кожного кота свій лоток.
- Потрібно дати можливість для досліджень приміщення.
- Необхідно буде надати декілька місць для відпочинку. Коти, як правило, віддають перевагу ліжкам із бортиками. Необхідно підняти його над підлогою.
- Необхідно дати можливість дряпати. Зараз великий вибір дряпалок, на смак кожного кота. Розтягувати м’язи і точити кігті – це є природною поведінкою кота. Якщо не поставити дряпки, то велика імовірність, що коти доберуться до ваших меблів.
- Необхідно звернути увагу на тренування кота. І розум і тіло потребує розвитку. Щодня виділяйте час, щоб заохочувати вашого улюбленця до активної гри, розвивати мисливські здібності. Для цього підійдуть іграшки з пір’ям
- Необхідно мати доступ до кімнати з видом. Коти дуже цікавляться всім, що відбувається надворі. Придбайте котяче дерево, яке допоможе добиратися до підвіконня. Необхідно слідкувати, щоб вікна були закриті, або мати москітну сітку. Це збереже життя вашому улюбленцю.
- Якщо котик домашній, то можна створити кімнатний котячий сад. Використати рослини, сприятливі для котика: котяча м’ята, котяча трава і валеріана. Коти люблять  бавитися з такими рослинами. Висаджувати можна у великі горщики та кашпо, щоб коти могли повністю використовувати можливості саду.
- Автоматичні годівниці можуть запобігти ожирінню, бо вони годують потроху, але часто.



Давайте розберемось який же вид життя найбільш прийнятний для вас та вашого котика.

large_home-pet.webp

medium_home-pet.webp

small_home-pet.webp

thumbnail_home-pet.webp

home-pet.webp

Чи є Потреба Тримати Кота Виключно в Приміщенні?

Коти і собаки завжди поряд з людьми, але коти є більш самостійними і незалежними ніж собаки. Не зважаючи на самостійність, наші пухнастики час від часу полюбляють компанію людей. Особливо це помітно під час сну. Існує кілька причин, чому наші улюбленці з задоволенням вибирають місце для сну поруч з людиною, або на людині. 

Однією з вагомих причин, чому наші муркотуни впевнено знаходять місце для сну на господареві чи поряд, та при цьому муркотять - це тепло, яке вони відчувають. Наші улюбленці полюбляють тепло. Вони дуже люблять грітися. Це є причиною вибору місця відпочинку. Коти з задоволенням лягають на ноутбуки, примощуються біля телевізорів або якоїсь іншої техніки. Саме з цієї причини ми можемо побачити, як вони вмощуються на нашому животі чи спині або біля ніг.

Другою причиною, чому наші улюбленці в будинку вибирають місце для сну біля людини – безпековий фактор. Коти, за своєю природою, є дуже сторожкі тваринки. Вони мають багато ворогів в природному середовищі. З давніх давен вони чітко розуміють, що забезпечення собі захисту слугує шансом на виживання. Тож бажання спати поряд чи на господареві і є проявом інстинкту виживання. Коти вважають, що якщо господар вибирає на постійній основі раз у раз ліжко, то значить, що воно є безпечним для сну. Саме це спонукає муркотуна скласти компанію господарю, що принесе і безпеку, і захист.

В той же час, коли і людина, і тварина проводять багато часу разом, вони сильно зближуються. Наші пухнастики починають краще розуміти людину. Навіть можуть отримувати розуміння про стан господаря, розуміння, що відбувається щось не так. Часто при хворобі людини, коли підвищується температура тіла, коти лягають на хворі чи пошкоджені частини тіла. Тому люди приділяли багато уваги поведінці тварини. І часто радять прислухатися до відчуттів тварин, бо можливо це є приводом відвідати лікарню і пройти медичне обстеження.

І третьою причиною дружби між котом і людиною є бажання показати, хто головний. Муркотуни є взагалі дуже конкурентними особами. Все, що коти вважають своїм – вони мітять (як мінімум шерстю), залишають свій запах. Навіть якщо це можуть бути люди.

## Поведінка тварини

Поведінка котів значною мірою відрізняється від всіх інших тварин. Іноді господарям не подобається, що пухнастики сплять на їхніх речах, або в їхніх ліжках. Тому необхідно дотримуватися правил, щоб ваш улюбленець відчував себе щасливим і задоволеним, а ви відчували спокій та самоповагу, що відстояли власні бажання. Тому давайте визначимо, як правильно виховувати кішку. Перше, що не потрібно робити:
- Фізично карати;
- Кричати на тварину;
- Використовувати пульверизатор, як засіб покарання за погану поведінку.

То як нам зробити, щоб спонукати кота знайти інше місце відпочинку? Існують деякі хитрощи, про які ви зараз дізнаєтеся:
- Можна придбати корзинку чи плед, дати зрозуміти коту, що це його місце. Спочатку воно повинно знаходитися біля вашого ліжка і лише з часом повільно збільшувати відстань. Біля його місця відпочинку можна, для привабливості, покласти улюблені іграшки вашого котика.
- Іноді муркотуни полюбляють свіжовипрані речі або нові. Є варіант купити спеціальний одяг, який можна використати як місце відпочинку. Можна використати вже старий одяг із запахом господаря.
- Потрібно заохочувати кота за правильну поведінку. Можна гладити, гратися, частувати смаколиками.
- Але якщо муркотун все ж таки не спить на своєму місці, то потрібно переносити його на своє. Робити це необхідно з великим терпінням. Прийде час і тваринка зрозуміє все без фізичних покарань і криків.

## Улюблені місця котів
Коти в домі мають свої улюблені місця. Особливо на господарях. Найчастіше ми бачимо, що коти полюбляють відпочивати на животі. Це найулюбленіша частина тіла, бо забезпечує багато місця для сну і тепло.

![сплять котики](/uploads/kotiki_splyat_f714c79710.webp)

Можна отримати умовно дві причини сну на людині: поведінкові та фізіологічні.

**Поведінкові:**
- Довга відсутність господаря призводить до того, що коти хочуть побути з ним якомога більше часу;
- Показати, кого кіт вважає лідером: вони можуть сідати біля обличчя людини, або йому на обличчя. Інші тваринки проводять більше часу з якоюсь одною людиною, тим самим визнаючи його головним.

**Фізіологічні:**
- Безпека – коти не є стадними тваринами, тому відчувають безпеку поряд з господарем;
- Тепло – це є особливий фактор, який в більшості супроводжується муркотінням, особливо в некомфортних умовах за вікном;
- Запах – його можна віднести до інстинкту самозбереження, бо він асоціюється з безпекою;
- Практичність – якщо господар поворухнеться і вирішить сходити до туалету, то це чудова нагода попросити їсти.

## Коти та гості у домі
Атмосфера зустрічі і подальшого співіснування  гостей і котів залежить в більшості від  характеру самого улюбленця вашої родини. На початку зустрічі, коти часто ховаються, бо ще не звикли до контакту зі сторонніми людьми у своєму будинку. Невелика кількість лише може зразу почати контактувати з незнайомцями.

Але якщо людина заходить до вас часто, то кіт буде набагато простіше ставитися  до її присутності. Іноді пухнастики можуть проявити благосклонність до такої людини: дати себе погладити, взяти на руки, звернутися клубочком на колінах.

На жаль, іноді коти можуть ставитися вороже до незнайомих людей. В список «проблемних» зустрічей входить зустріч з ветеринаром, бо асоціюється зі страхом і болем. Запах теж може спровокувати проблеми у відносинах. Різкий запах ліків, запах собаки. Іноді неприязнь може починатися тільки тому, що хтось є чоловіком, або дитиною чи жінкою. Щоб змінити чи покращити  ставлення тваринки, або зменшити стресову ситуацію, потрібно подбати про набуття позитивного досвіду, який стане позитивним в комунікації з іншими. Уміння впевніше почуватися у присутності незнайомців.

Розкриваємо причини прив’язаності котиків до своїх господарів та їх взаємодії з незнайомцями.

large_cat sleep.webp

medium_cat sleep.webp

small_cat sleep.webp

thumbnail_cat sleep.webp

cat sleep.webp

Чому Коти Сплять з Господарями?

Чому наші пухнасті друзі, такі не передбачувані, іноді ставлять перед нами дивні сцени. Ось наприклад: кіт перестав ходити у лоток. І ви починаєьте. задаватись питанням Чому? На перший погляд все без змін, але може бути пов'язано з різними факторами. 

Однією з можливих причин такої поведінки є зміни у середовищі кота. Які саме зміни приводять до такий катастрофічних вчинків? Ось декілька з них:
- переїзд 
- перестановка лотка
- зміна типу наповнювача

Котики – істоти, які мають укорінені звички, тому навіть невеликі зміни можуть призвести до дискомфорту і вплинути на їхню поведінку.

Але зміна звчики ходити в лоток може також вказувати і на можливі проблеми зі здоров'ям. В даному випадку особливу увагу приділяють захворюванням сечостатевої системи. Якщо кіт систематично уникає лотка, то це може бути ознакою болю або дискомфорту при справлянні потреби.

Крім того є ще інші фактори, такі як стрес чи тривожність, вони також можуть призвести до зміни ставлення до використання лотка. Одним із прикладів можуть бути конфлікти з іншими тваринами вдома або зміна в режимі життя кота теж може викликати стрес та вплинути на його гігієнічні звички.

У будь-якому випадку, якщо ваш пухнастий друг відмовляється користуватися лотком, важливо звернутися до [ветеринара](https://petlive.com.ua/odesa/biz/clinics), щоб отримати кваліфіковану пораду для оцінки здоров'я тваринки та визначення можливих причин проблеми. Варто звернути увагу на умови використання лотка та спробувати знайти рішення, яке може забезпечити здоров'я та комфорт вашого улюбленця.

![огляд у ветлікаря.webp](/uploads/oglyad_u_vetlikarya_b8d8eab70b.webp)

Якщо ваш кіт продовжує відмовлятися від використання лотка, то перш за все важливо виключити можливі фізіологічні та психологічні причини. Часто, коли тварина сходить у недозволеному місці, сприймається як помста або образа на домашніх і на вас, але це може бути також ознакою проблем зі здоров'ям.

Одними з найбільш поширених причин для такої поведінки є захворювання сечостатевої системи: прикладом може бути сечокам'яна хвороба чи ниркова недостатність. Велика вірогідність відводиться артриту, або є низка інших захворювань, які можуть впливати на рухливість домашнього улюбленця. Все це може зробити складним використання лотка. У таких випадках тварини можуть уникати лотка, шукаючи місце, де вони не відчуватимуть болючих моментів.

Якщо ви помітили такі зміни у поведінці вашого домашнього улюбленця, то рекомендується якнайшвидше звернутися до ветеринарного лікаря де кваліфіковано можуть оцінити стан та здоров'я тварини. Ветеринар може діагностувати можливі захворювання та рекомендувати відповідні заходи лікування або поради з приводу певних змін. Також важливим є необхідність переглянути умови використання лотка і забезпечити комфортну та безпечну середу життя для вашої кішки. 

Також важливо переглянути умови використання лотка та забезпечити максимальний комфорт та доступність лотка для вашої кішки/кота. Розташування лотка у тихому та безпечному місці може допомогти зменшити стрес та не допустити неправильного використання лотка.

Якщо причиною нестандартної поведінки хвостика є статеве дозрівання, то можливо необхідно буде визначитися з кастрацією / стерилізацією, які можуть бути рекомендовані як ефективні методи розв’язання цієї проблеми. Ці процедури не тільки зможуть допомогти контролювати поведінку вашого улюбленця, але також зможуть мати позитивний вплив на його здоров'я.

Так, стрес і тривога можуть суттєво впливати на гігієнічні звички домашніх улюбленців. Важливо проаналізувати та зрозуміти, що саме може викликати стрес у вашого вихованця і знайти можливість усунути негативний фактор. Це може бути:
- зміна умов у середовищі проживання та поява нових тварин чи людей у будинку чи квартирі
- ремонт або переїзд
- будь-які події, що призведуть до викликання стресу у кішки.

![маленький лоток для кішки](/uploads/malenkij_lotok_dlya_kishki_ee2a0c102f.webp)

Також важливо забезпечити відповідну гігієну котячого туалету. Лоток має бути чистим, системне прибирання лотка допоможе забезпечити комфортні умови для вашої кішки. Якщо ви маєте декілька кішок, то кожна з них повинна мати особистий лоток. Це сприятиме уникненню конфліктів між тваринами і убезпечить їм особистий простір для справляння необхідних потреб. Зверніть увагу на розмір лотка і переконайтеся, що він відповідає потребам вашого котика. Лоток має бути достатньо великим, щоб кішка могла зручно використовувати його. Якщо ваш домашній вихованець вже підріс, то можливо, йому прийшов час замінити лоток на більший.

## Як вивести запах котячої сечі?

Запах котячої сечі може бути неприємним, але за допомогою правильного підходу до його прибирання та контролю ви можете нівелювати цей фактор. 
Щоб ефективно прибрати свіжу калюжу котячої сечі та усунути неприємний запах, вам можуть знадобитися різні засоби та методи:

- **Гранули наповнювача або сіль: **Відповідна сіль або гранули наповнювача можуть швидко вбирати вологу. Потрібно насипати їх на калюжу, а потім прибирати її за допомогою пилососа або щітки.
- **Побутова хімія:** Слід використовувати побутові мийні засоби, які підходять для відповідної оброблюваної поверхні. Помити розчином води з мийним засобом (має бути безпечним для тварин).
- **Оцет:** Розчин оцту з водою теж може ефективно усувати неприємний запах. Необхідно змішати одну частину оцту з трьома частинами води та обробити цим розчином місце забруднення.
- **Сода:** Посипте місце забруднення содою та дайте їй висохнути. Сода може допомогти усунути запах.
- **Гліцерин:** Можна для застарілих забруднень використати гліцерин. Потрібно протерти пляму гліцерином, а потім ретельно змити забруднене місце спиртом і дати йому час висохнути.
- **Йод:** Розчиніть кілька крапель йоду у воді і використовуйте його для обробки темних текстильних покриттів та килимів.
- **Готові засоби:** Є велика кількість дезодорантів і іншої спеціалізованої побутової хімії та засобів, всі вони розроблені для усунення запаху котячої сечі, які можна придбати в магазинах зоотоварів.

Коли ми правильно і вчасно будемо застосовувати ці методи та засоби, лише тоді ви зможете ефективно прибрати свіжу калюжу котячої сечі та при цьому усунути неприємний запах.

**Щоб не погіршити ситуацію, варто дотримуватися наступних порад:**
- **Уникайте використання хлоровмісних засобів:** Хлоровмісні засоби можуть підсилювати запах котячої сечі, тому краще уникати їх використання.
- **Не використовуйте неперевірені хімікати:** Важливо обирати лише ті хімічні засоби, які вже є перевіреними та безпечними для обробки поверхні. Використовуючи неперевірені засоби ми можемо лише призвести до пошкоджень.
- **Звертайтеся до професіоналів:** Якщо ваші домашні засоби та різні види хімікатів не допоможують, то тоді краще звернутися до професіоналів з клінінгу або хімчистки. Вони мають необхідні знання та можливості для ефективного видалення запаху сечі без пошкодження поверхні.

**Щодо прибирання плям та запаху сечі на різних поверхнях:**
- **Для лінолеуму:** Ви можете використовувати мийні засоби або спеціалізовані спреї.
- **Для ковроліну:** Більше підходить суха сода або можна взяти спеціалізовані засоби, які можуть допомогти видалити цей стійкий запах.
- **Для плитки:** Потрібно використовувати засоби для миття підлоги, розведений оцет або соду.
Якщо сталося так, що запах в'ївся у поверхню і не видаляється, тоді буде найкращим кроком звернутися до фахівців, які знають, як можна ефективно та безпечно видалити запах котячої сечі з підлоги.

**Для м'яких меблів та одягу існують спеціальні підходи для видалення плям та запаху котячої сечі:**

**М'які меблі:**
- **Свіжі сліди:** Вивести їх можна, якщо одразу висушити їх за допомогою серветок або ганчірок.
- **Видалення плями:** Пляму краще вивести спеціальним засобом для видалення запаху та плями, вони повинні бути призначені саме для м'яких меблів. У разі їх відсутності потрібно скористатися звичайним мийним засобом для тканин. 
- **Запобігання запаху:** Після видалення плям потрібно скористатися спеціальним засобом для усунення запаху або тим, що призначений для м'яких меблів.

**Одяг:**
- **Свіжі плями:** Необхідно зразу вимочити пляму у воді та видалити її за допомогою рідкого мийного засобу.
- **Видалення запаху:** Замочити одяг у розчині відбілювача (з вмістом кисню) на 2-3 години. Потім необхідно помістити одяг в розчин білого оцту з водою (1:3) на 10-15 хвилин. Після всіх операцій починати прання в пральній машині, але без мийних засобів та без використання сушарки.

Важливо дотримуватися вказівок щодо способів видалення плям та запаху на м'яких меблях та одязі, а також важливо перевіряти на сумісність таких засобів з матеріалами, щоб ви змогли уникнути різних пошкоджень. Якщо ви не впевнені, що можете самі впоратисяз проблемою, то краще звернутися до фахівців, особливо якщо запах став стійким або пляма глибока.

**Щоб усунути запах котячої сечі з матраца, вам можуть допомогти наступні методи:**

**Спосіб з оцтом, перекисом і содою:**
- Спочатку потрібно розбризкати оцет, який попередньо розведений з водою на забруднену ділянку.
- Через годину необхідно засипати пляму содою.
- Після 30-40 хвилин очікування пляму збирають пилососом, а поверхню обов’язково потрібно обробити перекисом.
Всі ці засоби ми можемо використовувати, за потребою, окремо або разом.

**Лимонна кислота:**
- Розчинити чайну ложку лимонної кислоти у воді.
- Втерти цей розчин у забруднену поверхню.
- Необхідно залишити протерту поверхню приблизно на 2 години, а потім необхідно протерти вологою ганчіркою.

**Щодо взуття, тут рекомендуються такі дії:**
- Якщо беремо текстильне взуття, яке можна прати, то слід зразу ж покласти в машинку для прання при виявленні запаху.
- Якщо ваше взуття не підлягає пранню, то ви можете вимити його водою та милом. 
- Ще можна скористатися спреями для взуття. 

Таким чином, вибираючи відповідний спосіб, ви можете видалити свіжу сечу з взуття без наслідків для взуття.

**Щодо килимового покриття, рекомендується:**
- Потрібно посипати содою на пляму, залишити не менше, ніж на 10-20 хвилин і потім прибрати залишки пилососом.
- Можете використовувати рідкі та сухі побутові мийні засоби або спеціалізовані спреї (не забуваємо визначити, щоб вони не були шкідливими для тварин), та підходять для килимових покриттів.

**Щоб уникнути появи запаху котячої сечі у вашому будинку, вам потрібно враховувати такі рекомендації:**

- Можливість провести стерилізацію або кастрацію, щоб уникнути конкуренції між тваринами.
- Вибрати якісний корм для вашого вихованця.
- Слідкувати, щоб був забезпечений доступ до достатньої кількості води для пиття і звісно щоб вода була свіжа.
- Користуватися засобами, які вбирають запах. 
- Використовувати і систематично замінювати наповнювачі для лотка.

![кіт на дивані](/uploads/kit_na_divani_22cd180b12.webp)

Вибір рішень до вирішення проблеми неприємного запаху потребує комплексного підходу, обов’язкових періодичних профілактичних візитів до ветеринарного лікаря. Особливо важливо виявити причину неприємного запаху сечі вашого вихованця, оскільки часто це може бути захворювання сечостатевих шляхів.


Дізнайтеся більші про можливі причини відмови вашого кота ходити в лоток та способи “утилізації” наслідків такої поведінки.

large_Lotok.webp

medium_Lotok.webp

small_Lotok.webp

thumbnail_Lotok.webp

Lotok.webp

Чому кіт перестав ходити у лоток?

Є така приказка - собака друг людини і це не є просто слова, в цьому є неймовірна кількість підтверджень. Якщо ви захотіла завести собі собаку, то найперше потрібно визначитися, яку саме породу ви би хотіли. Адже вибір дуже великий. До часу придбання потрібно добре підготуватися, а саме: хто буде нею найбільше займатися, скільки потрібно їди, як за нею доглядати, який в неї може бути характер, як доглядати за шерстю, які фізичні нагрузки їй давати, як вигулювати, які проблеми можуть виникнути зі здоров’ям, хто буде прибирати за собакою і також скільки вона буде жити. 

Потім потрібно визначити роль собаки у вашій сім’ї, чи хочете ви, щоб ваша собака стала членом вашої сім’ї, ділила з вами житло і спосіб життя. А може ви хочете мати сторожову собаку, яка буде охороняти ваше майно і попереджувати про появу чужинця, а може ви хочете вивчити собаку чемпіона, щоб вона займала призові місця на виставках. І найважливіше - подумайте, чи потрібна вам взагалі собака. Тому, що з її появою у вас виникне дуже багато додаткового клопоту. 

Наявність собаки надає велику кількість переваг, в тому числі психологічні і медичні, які базуються на взаємодії між людиною і собакою, щоб вирішити свої психічні чи фізичні проблеми. Для багатьох власників собак найважливіше в собаці - можливість спілкування з нею. Собака може допомогти людині розслабитись, коли у людини є стрес, заспокоїти серцебиття.

Для різних людей є різні породи собак від кишенькових порід до величезних розмірів, тому потрібно зважувати всі обставини при виборі породи. 

Щеня повинно мати вже 7 або 8 тижнів, відлучене від материнського молока, достатньо міцним, щоб могло існувати без матері, повинно бути красивим, рухливим і здоровим, не дуже агресивним по відношенню до людей і до інших щенят, повинно мати чисті вуха, очі, анальні отвори і здорову шкіру. Важливо пам’ятати, що характер собаки може мінятися під впливом характеру господаря, а також навколишнього оточення. 

Багато людей зупиняють свій вибір на породах великих собак. Для них потрібно набагато більше місця, і вони потребують доброго догляду. Їм потрібно створити відповідні умови, а найважливіше - уникати різних голосних звуків, в тому числі і криків дітей. Потрібно обмежити кількість людей, які будуть контактувати зі щеням і не дозволяти дітям гратися з ним в той час, коли він відпочиває або спить. 

Якщо ви вибрали породу боксера, то йому потрібно створити відповідні умови, а зокрема зручне і тепле без протягів місце для спання. Це може бути дерев’яний ящик з невисокими бортами, дно потрібно застелити картоном, а зверху положити покривало. У перший тиждень перебування у вас щеняти боксера положіть у цей ящик грілку з теплою водою. Воно буде сумувати за своєю мамою, може навіть скулити. Коли щеня не спить контактуйте з ним, розмовляйте тихо і лагідно, але якщо він робить якісь недобрі поступки, то говоріть до нього тихо, але різко, щоби дати йому зрозуміти, що його поведінка неправильна.

![puppies dog  breed boxer.webp](/uploads/puppies_dog_breed_boxer_ca50479686.webp)

Відповідальні собаководи розводять здорових, породистих собак і не віддають своїх собачат кому небудь, поки не перевірить нового власника та умови, де він буде утримати собак. Дадуть всі відомості про породу і щеплення собак.

## Опис породи

Породу собаки боксер вивели вже давно. В різних джерелах історії походження вказується, що боксер є нащадком древніх азіатських порід, а потім і середземноморських мастифоподібних собак, яких використовували в собачих боях, натравлювали на диких тварин - таких, як тур, бик, олень, лось і ведмідь. Дуже часто їх використовували у мисливських засідках на полюванні

Для виведення породи боксер були використані різні найкращі породи мастифи, бульмастифи, бордоський дог. Єдина різниця у будові тіла - це стрункість.

Зараз боксер, звичайно, один із найбільш поширених порід у світі. Це найперше пов’язано з їх оригінальною зовнішністю. Адже міцне тіло, чітко виражена морда і величезні очі надають собаці переконливого вигляду. Боксер не є злою і недовірливою собакою, але в залежності від умов вирощування та виховання собак цієї пород, можна зробити добрими сторожами. Але, якщо боксер є злий і недовірливий до оточення, він може залишитися надійним охоронцем навіть у багатолюдних місцях.

У деяких країнах собак породи боксер використовують як поліцейських собак. При цьому боксери не втратили схильності до самостійності, вони досить незалежні, але надзвичайно віддані своєму господарю. Вони самі - без команди господаря, виконують обхід своєї території, можуть самі гратися, але з великою радістю приєднуються до ігор із своїм господарем. В критичний момент боксер ніколи не підведе ні свого господаря, ні членів його сім’ї, він може і скочити у воду, і кинутися не задумуючись на ворога.

Нинішній боксер представляє собою результат селекції, ціль якої полягала у тому, щоб надати собаці як можна кращий гармонійний вигляд. І тим, хто займався виведенням цієї породи, це вдалося.

![breed boxer.webp](/uploads/breed_boxer_3ea50011c2.webp)

Порода вийшла дуже гарна - специфічна зовнішність і гармонійне тіло повністю відповідають задуму селекціонерів. У боксера дуже характерна голова з відносно вузьким лобом, який з глибоким чітким переходом переходить в вкорочена морду тому, що нижня щелепа трохи більше за верхню. Щелепи щільно прилягають одна до одної і губи прикривають зуби. Тіло собаки еластичне і має дуже рельєфну мускулатуру. Вуха високі, їх часто обрізають, а якщо не обрізають, то вони складаються донизу. Очі великі, прямо поставлені, вони темні і мають дуже виразний вигляд. Статура виразна і міцна, мускули добре розвинені, лопатки чітко виділяються на корпусі собаки і забезпечить їй надзвичайну рухливість. Шерсть у собаки коротка, густа,тверда і щільно прилягає до тіла. Колір шерсті рижий або тигровий, деколи з білими відмітинами, які не повинні бути ніж 1/3 поверхні тіла собаки. Якщо боксер народжується білим, що буває дуже рідко, то зазвичай у нього є навколо очей плями, і це кінологи називають атавізм. Таке забарвлення мала сука англійського бульдога, яка стала прародичкою породи боксерів. 

Особливо цінний у боксера характер. Він не терпить інших собак, а по відношенню до людей,особливо до дітей, то собака добра і ласкава. Боксер дуже рухливий і складається враження, що він ніколи не втомлюється. Своєму господарю боксер надзвичайно відданий, хоть деколи і показує свій впертий характер. 

**Висота самця** в холці 57-65 сантиметрів і важить близько 30 кілограмів, а висота самки трохи нижчі ростом від 52 до 60 сантиметрів і вага 25-27 кілограм. 

## Догляд за боксером

Важливо організувати догляд за своїм вихованцям. Вчасно проводити вакцинації і огляд у ветеринарного лікаря. Коли почнуть випадати зуби, то давати йому потрібно м’ягкий корм. Правильний раціон харчування допоможе підтримувати зуби в чистоті, а ясна здоровими. Також можна купити собачу зубну пасту, яка буде знімати зубний камінь, використовувати м’яку зубну щітку для собак. У продажі є також спеціальні корми, які очищають зуби, завдяки вмісту абразивних домішок. З раннього віку і на протязі всього життя, потрібно давати препарати від глистів. Дуже важливо приділити увагу на знищення блох вашої собаки тому, що блохи можуть бути переносчиками заразних хвороб таких як: бубонна чума і ендемічний сипний тиф. Обовʼязково потрібно обробляти відповідними препаратами ваших собак і приміщення в якому вони проживають.
 
У собак дуже часто виникає алергія на блошину слину. Навіть один укус блохи може визвати сильну реакцію, яка змушує собаку чухатися і навіть кусати себе, що може визвати поранення шкіри. В такому випадку негайно потрібно йти до ветеринара.

Великих проблем завдають також кліщі. Якщо ви свого собаку вигулюєте, де пасуться корови і вівці, і де є висока трава, то після прогулянки перевіряйте шкіру свого вихованця, щоб не було кліщів. Коли знайдете кліща,то обовʼязково його видалити. Потрібно періодично водити свого собаку на огляд до ветеринарного лікаря, щоби уникнути захворювання вашого вихованця. 

Боксери не люблять протягів і підвищеної сирості, не переносять морозу і високих температур,тому, що в них дуже коротка шерсть і є потреба у створенні відповідних умов. Хоч шерсть у боксера дуже коротка, все одно потрібно її розчісувати один раз на тиждень. Для цього є спеціальні щітки, гребені і рукавиці. Після того, як вичисали собаку, потрібно її помити теплою водою, щоб вона була чистою і не було поганого запаху. Для цього потрібно використовувати спеціальний шампунь.

Регулярно необхідно оглядати очі. Користуючись ватними тампонами забирати виділення в кутках очей, якщо такі є.

Також періодично потрібно робити огляд вух. Якщо є виділення, то за допомогою ватного тампона його видаляти. Категорично заборонено користуватися вушними паличками.

Часто собаці потрібно обрізати кігті. Це створить їй комфорт і не буде заважати при ходьбі, адже довгі нігті дуже небезпечні для домашньої собаки.

## Харчування

Харчування боксера повинно бути якісним і збалансованим. Можна використовувати як покупний корм, так і готувати самостійно, але тоді потрібна консультація ветеринара.

## Дресирування боксерів

![Traine boxer](/uploads/Traine_boxer_ae696a7755.webp)

Дресирування собаки породи боксер потрібно проводити в ранньому віці, бо доросла собака може показувати свій впертий характер. Вони дорослішають у трьохрічному віці і добре запамʼятовують, і піддаються тренуванню. Тренування потрібно проводити у вигляді веселої гри. Жорсткими тренуваннями неможливо добитися виконання тої, чи іншої команди.

За те, що собака гарно запамʼятовує, виконує подані господарем команди і за гарну поведінку потрібно його завжди хвалити і пригощати улюбленими ласощами.

## Висновок

Собаки боксери добрі і вірні друзі, енергійні і віддані своїм власникам. Вони добрі товариші для активних людей, які ведуть здоровий спосіб життя.

Опис, характеристики і рекомендаціхї по догляду за розумноою і дуже активною собакою породи боксер.

large_dog boxer.webp

medium_dog boxer.webp

small_dog boxer.webp

thumbnail_dog boxer.webp

dog boxer.webp

Собака Породи Боксер

Розвиток кошенят - це захоплюючий шлях від народження до дорослого віку, який включає низку цікавих етапів та змін в організмі малюків. Ось кілька ключових аспектів їхнього розвитку:

- **Народження та перші місяці життя:** Після народження кошенятам потрібно знайти соску матері для початку смоктання молока. Молозиво, що міститься в материнському молоці, підсилює їхню імунну систему та допомагає у рості та розвитку.
- **Здоров'я під час народження:** Народження - це критичний момент для здоров'я кошенят, тому важливо забезпечити їм безпечне середовище та запобігти ризикам інфекцій та нестачі кисню.
- **Розвиток вроджених умінь та навичок:** У перші дні життя кошенята проявляють рефлекторні реакції та вміння, які допомагають їм орієнтуватися та взаємодіяти з навколишнім середовищем.
- **Ріст та розвиток:** У перші дні кошенята швидко набирають вагу та залежать від належного харчування та догляду для здорового росту та розвитку.

## Перші тижні після народження

Забезпечення належного середовища та догляду в перших тижнях життя кошенят є вирішальним для забезпечення їхнього здоров'я та оптимального розвитку. Ось деякі ключові аспекти цього періоду:

- **Харчування:** У перші чотири тижні кошенята залежать від материнського молока для підтримки їхньої імунної системи та отримання необхідних поживних речовин. Після цього періоду вони можуть почати вживати воду, тому важливо забезпечити їм доступ до плоскої тарілки.
- **Виховання:** Кошенята в перші тижні проводять більшість часу у сні, але починають проявляти активність, рухатися та виражати звуки. Це важливий період для їхнього розвитку та взаємодії з оточенням.
- **Розвиток:** У цей період кошенята швидко ростуть та розвиваються. Їхні очі зазвичай відкриваються приблизно на п'ятий день життя, і вони починають набирати вагу зі збільшеною швидкістю.
- **Оточення:** Важливо створити чисте, тепле та спокійне середовище для кошенят. Надмірний шум та рух можуть перешкоджати їхньому сну та годуванню, тому важливо контролювати ці аспекти, а також температуру, щоб уникнути переохолодження.

![cat born.webp](/uploads/cat_born_f0eed071ce.webp)

## 4 - 8 тижнів життя котенят

На цьому етапі життя кошенят відбуваються значні зміни у їхньому розвитку і потребах. Ось деякі ключові аспекти цього періоду:

- **Харчування:** Починається процес відлучення від матері та поступове введення твердої їжі. Кошенята проявляють інтерес до твердої їжі та можуть почати відмовлятися від молочної дієти. Важливо забезпечити їм легкозасвоювану їжу, що відповідає їхнім потребам на цьому етапі.
- **Здоров'я:** Кошенята стають більш вразливими до захворювань через "імунний провал". Створення комфортного та теплого середовища допомагає зміцнити їхню імунну систему та зберегти їхнє здоров'я.
- **Поведінка:** Кошенята активно взаємодіють з іншими кошенятами та виявляють інтерес до оточуючого середовища. Вони починають розвивати соціальні навички та збільшувати свою ігрову активність.
- **Розвиток:** Здібності кошенят розвиваються швидко. Вони вже мають розвинений зір та починають формувати режим сну, а також поліпшувати свої моторні навички.
- **Середовище:** Важливо забезпечити кошенятам безпечне та стимулююче середовище для досліджень та гри, оскільки вони стають більш активними. Взаємодія з іншими людьми та доступ до іграшок допомагають їм вчитися та соціалізуватися.

![small cats.webp](/uploads/small_cats_1852c2da7f.webp)

## 2 - 4 місяців життя

Після періоду інтенсивного зростання, кошеня починає більш глибоко розуміти своє оточення та формувати поведінку, яка залишиться з ним на все життя. Ось що відбувається на етапі від 2 до 4 місяців:
- **Здоров'я: **Це важливий час для проведення вакцинації. Від приблизно восьми тижнів кошенятам можуть почати вводити обов'язкові щеплення, які повторюються через кілька тижнів. Це забезпечує їм необхідний захист у дорослому віці.
- **Харчування:** Важливо, щоб корм для кошенят відповідав їхнім потребам у цей період інтенсивного зростання. Вони повинні отримувати всі необхідні поживні речовини для здорового розвитку.
- **Поведінка:** Кошенята починають вчитися взаємодіяти з іншими тваринами та людьми, а також формувати свою власну поведінку, частково під впливом братів, сестер та людей.
- **Розвиток:** Цей період є ключовим для соціалізації та виховання. Важливо надати кошенятам дотримання та ласку, щоб вони стали добре адаптованими та щасливими дорослими котами.
- **Оточення:** Кошенят можна відлучати від матері та передавати новим власникам у віці близько 8 тижнів. Перед цим важливо створити для них середовище, де вони будуть почуватися безпечно та комфортно.

![cat.webp](/uploads/cat_902e97d392.webp)

## 4 - 11 місяців 

На цьому етапі життя кошеня поступово доходить до повної фізіологічної зрілості, переходячи до дорослого життя разом із своїм власником. Ось що відбувається на етапі від 4 місяців:
- **Здоров'я:** Кошенята починають мітити територію запахом, що є ознакою початку статевого дозрівання. Це може стати сигналом для обговорення можливості кастрації з ветеринарним лікарем.
- **Харчування:** Зараз настає час перевести кошенят на корм для дорослих котів і правильно розрахувати раціон. Баланс живильних речовин повинен відповідати їхнім потребам та метаболізму.
- **Виховання:** Кошеня стає більш цікавим, починає домінувати в сім'ї і може перевірити статус інших членів сім'ї та інших тварин. Важливо залишатися послідовним і підтримувати стабільний підхід до виховання.
- **Розвиток:** У кошеня починають з'являтися 30 постійних зубів, а статева зрілість може наступити в шість місяців. У вісім місяців його вага може складати 80% від ваги дорослого кота, а досягнення повної зрілості залежить від породи і може тривати від 12 до 15 місяців.
- **Середовище:** При наявності всіх здобутків і досягнень, кошенятам приблизно шість місяців, їх можна почати знайомитися з зовнішнім світом. Важливо це робити поступово, систематично і дотримуватися дисциплінованого підходу.

![кицьки 4-11 місяців.webp](/uploads/kiczki_4_11_misyacziv_a3ad221c25.webp)

### 12 - 18 місяців

На цьому етапі кошеня переходить у дорослого кота і готується до життя як повноцінний член вашої сім'ї. Після досягнення вашим улюбленцем дорослої ваги, відбуваються значні зміни, які свідчать про його фізичний та психологічний розвиток. Ось деякі аспекти періоду від 12 до 18 місяців, коли кошеня стає дорослим:
- **Фізичний розвиток:** У цей період кошеня остаточно досягає дорослої ваги, зазвичай приблизно у рік. Його вага може становити 40-50 разів більше, ніж у момент народження. У великих порід цей процес може тривати дещо довше, до 15 місяців.
- **Харчування:** Після переходу до дорослого віку раціон кошеняти потрібно адаптувати до його віку, породи та активності. Важливо забезпечити достатню кількість живильних речовин для здоров'я та енергії.
- **Поведінка:** На цьому етапі кошенята стають більш самостійними та незалежними. Вони можуть виявляти більшу самоствердженість та виражати свої власні потреби та бажання.
-** Здоров'я:**У дорослому віці важливо продовжувати регулярні візити до ветеринарного лікаря для контролю здоров'я та проведення необхідних процедур, таких як вакцинація та огляди.
- **Середовище:** Дорослому коту можна надавати більшу свободу в межах вашого дому, але важливо продовжувати створювати безпечне та затишне середовище для нього.

![молода кішка.webp](/uploads/moloda_kishka_aa914728c5.webp)

У цей час важливо забезпечити підтримку для здоров'я та щасливого життя вашого домашнього улюбленця.



Піклування про котика: від малюка до дорослого. Навчіться, як правильно доглядати за вашим пухнастим другом на кожному етапі його життя.

large_catlive.webp

medium_catlive.webp

small_catlive.webp

thumbnail_catlive.webp

catlive.webp

Як Потрібно Доглядати за Котиком на Різних Етапах Його Життя

Догляд за кігтями у кошенят є важливим аспектом їхнього здоров'я та комфорту, вимагаючи систематичного та уважного підходу. Ось деякі кращі практики для стрижки кігтів вашого кошеня:

- **Початок догляду:** Рекомендується розпочинати догляд за кігтями кошенят від перших тижнів їхнього життя. У цей період кігті мають м'яку консистенцію, що полегшує їх обрізання, але з часом вони стають більш твердими та гострими.
- **Вік для початку стрижки:** Ветеринарні фахівці рекомендують починати стригти кігті кошенятам не раніше 15-го тижня життя. У цей період кіготь вже має достатню твердість, щоб не розтріскуватися під час стрижки.
- **Підготовка до процедури:** Важливо мати під рукою всі необхідні інструменти, такі як спеціальні ножиці або кусачки для підрізання кігтів, антикоагулянт та антисептик. Забезпечення спокійної обстановки і доброзичливого ставлення до процедури допомагає уникнути стресу для тварини.
- **Техніка стрижки:** Під час стрижки важливо уникати пошкодження живих тканин, що може спричинити кровотечу та біль для тварини. Правильне закріплення кошеняти у комфортному положенні та обережне обрізання кігтів допомагають забезпечити безпеку і ефективність процедури.
- **Поступовість і терпіння:** Стрижка кігтів може бути стресовою для кошеняти, тому важливо діяти поступово і терпляче. Позитивне посилення після процедури допомагає створити позитивні асоціації з цим доглядом.
- **Привчення до дряпки:** Окрім стрижки, привчання вашого улюбленця до використання дряпки є важливим елементом догляду за кігтями. 
 Використання привабливих для котів запахів та позитивних посилень допомагає стимулювати цю поведінку.

З дотриманням цих професійних порад і технік ви забезпечите ефективний та безпечний догляд за кігтями вашого кошеня, що сприятиме його здоров'ю та комфорту.

Загалом, зміна зубів у кошенят - це природний процес, який протікає без особливого втручання. Проте, важливо забезпечити відповідну профілактику та правильну поведінку під час цього періоду. У випадку будь-яких сумнівів або питань, рекомендується звернутися до ветеринарного лікаря для консультації.

Процес зміни зубів у кошенят складається з кількох етапів, які мають загальний характер для всіх порід кошенят. Ось ключові моменти цього процесу:
- **Різці:** Перші молочні різці з'являються у кошенят близько 2-3 тижнів життя, а потім випадають у віці приблизно 2-4 місяців.
- **Ікла:** Молочні ікла проростають приблизно на 3-4 тижнів життя, а постійні ікла з'являються наближаючись до четвертого місяця.
- **Премоляри і моляри:** Проростання починається навколо 4-6 тижнів, а постійні моляри з'являються приблизно на п'ятому місяці.

Ці етапи є природним процесом розвитку кошенят і, зазвичай, не потребують спеціального втручання, якщо немає ускладнень. Проте, важливо звернути увагу на певні симптоми, які можуть свідчити про проблеми з зубами або ясенами.

Поведінка кошенят під час проростання зубів може змінюватися через дискомфорт, що вони відчувають. Ось деякі зміни у поведінці та способи обслуговування, які можуть допомогти з цим справитися:

- **Тимчасова млявість:** Кошеня може стати менш активним через дискомфорт, але це зазвичай тимчасове явище.
- **Мічення території:** Деякі кошенята можуть мітити територію через стрес або дискомфорт.
- **Агресія та гризіння:** Це може бути реакцією на дискомфорт, пов'язаний із зміною зубів.

Для забезпечення догляду за кошенятами під час цього періоду важливо:

- Забезпечити безпечне середовище.
- Використовувати спеціальні іграшки для гризіння.
- Забезпечити правильне харчування, включаючи спеціальний корм для кошенят.

Дотримуючись цих порад, ви зможете зробити період зміни зубів менш стресовим для ваших кошенят.


Дізнайся як доглядати за кігтиками і зубками свого котика правильно.

large_kihti.webp

medium_kihti.webp

small_kihti.webp

thumbnail_kihti.webp

kihti.webp

Догляд за Кігтями та Зубами у Кошенят: Основні Принципи.

Догляд за кошенятами - це важлива відповідальність, але в той же час це може приносити велике задоволення та приємні хвилини у спілкуванні з пухнастими непосидючими хвостиками. Ось деякі поради, як правильно доглядати за кошеням:

- **Будиночок або лежак:** Забезпечте своїм кошенятам затишне місце для сну та відпочинку. Будиночок або лежак з м'яких матеріалів буде ідеальним варіантом. Впевніться, що обираєте правильний розмір, щоб вашому кошеняті було комфортно.
- **Дряпалка:** Купіть дряпалку, щоб ваше кошеня могло точити кігті та допомогло  зберегти від пошкоджень ваші меблі.
- **Лоток:** Поставте лоток з наповнювачем у доступному місці для вашого котика. Постарайтеся зробити це відразу після приходу додому, щоб воно зразу могло звикнути до нового місця туалету.
- **Переноска:** Важливо мати переноску для котів, особливо для поїздок до ветеринара чи переїздів. Оберіть переноску, яка буде зручною для вашого кошеня та відповідатиме вашим потребам.
- **Забезпечте іграшками та розвагами:** Кошенята люблять гратися та досліджувати оточуючий світ. Забезпечте їх різноманітними іграми та можливістю активного відпочинку.
- **Регулярні візити до ветеринара:** Плануйте регулярні візити до ветеринара для вакцинації, оглядів та профілактичного обстеження.
- **Здорове харчування:** Оберіть якісні корми для свого улюбленця та дотримуйтеся рекомендацій з годування.
- **Любов та увага:** Не забувайте про важливість дотику та спілкування з вашими кошенятами. Вони потребують вашої уваги та любові.

![cute kitten.webp](/uploads/cute_kitten_6acd6f2beb.webp)

Дотримуйтесь цих порад, і ваш улюбленець буде здоровим, щасливим і задоволеним.

## Годування кошенят

Це важливий етап їхнього розвитку, і правильне харчування може значно вплинути на їхнє здоров'я і добробут. Ось кілька порад щодо годування кошеня:
Спеціальний корм: Важливо вибрати спеціальний корм для кошенят, який містить усі необхідні поживні речовини, такі як білки, жири, вуглеводи, вітаміни та мінерали. Він повинен бути призначений саме для молодих котів, тому що він  має оптимальний склад для їх росту та розвитку.

- **Раціон харчування:** Забезпечте різноманітність у раціоні ваших кошенят, включаючи як сухий, так і вологий корм. Це допоможе задовольнити їхні харчові потреби та забезпечити різноманіття в дієті.
- **Питна вода:** Завжди має бути доступ до чистої прісної води. Важливо змінювати воду щодня і переконатися, що миска завжди добре вимита і  заповнена свіжою водою.
- **Розклад годування:** Встановіть регулярний розклад годування для ваших кошенят, що включає кілька разів на день. Деякі виробники рекомендують годувати кошенят 3-4 рази на день на перших місяцях їхнього життя.
- **Контроль за порціями:** Контролюйте розмір порцій, щоб уникнути пере- або недоїдання. Слідкуйте за зовнішнім виглядом і активністю вашого кошеняти: воно має бути активним і мати здоровий вигляд.
- **Уникайте годування людськими їжами: **Уникайте годування своїх кошенят людською їжею, певний перелік продуктів може бути шкідливими для них. Наприклад, шоколад, ковбаса, різновиди м’яса, різні види  молочних продуктів можуть бути небезпечними для котів.
- **Важливість вітамінів і мінералів:** Переконайтеся, що корм містить весь вміст вітамінів і мінералів для здоров'я ваших кошенят.
- **Консультація з ветеринаром:** Якщо у вас виникають питання або проблеми щодо годування ваших кошенят, зверніться до ветеринара для консультації та поради. Вони нададуть вам необхідну інформацію та зроблять правильний вибір щодо харчування вашого улюбленця.

Загалом, необхідно  забезпечення кошеня збалансованим та здоровим харчуванням, яке допоможе  розвиватися і рости належним чином.

![kitten food.webp](/uploads/kitten_food_208c2d5e01.webp)

Вакцинація кошенят також є дуже важливою для забезпечення їх здоров'я та довгого та щасливого життя поруч з вами. Щеплення допомагають захистити кошенят від небезпечних інфекційних хвороб, які можуть призвести до серйозних ускладнень або навіть смерті. Ось короткий огляд вакцинацій для кошенят:

- **Щеплення проти сказу:** Це обов'язкова вакцинація для всіх кошенят. Сказ - це смертельне вірусне захворювання, яке передається від інфікованих тварин іншим. Вакцинація проти сказу допоможе запобігти зараженню кошенят цим небезпечним вірусом.
- **Щеплення проти грипу, панлейкопенії та лейкозу котів:** Ці вакцинації також є обов'язковими для кошенят. Вони захищають від різних вірусів, які можуть призвести до гострих распіраторних захворювань, втрати апетиту, діареї та інших проблем зі здоров'ям.
- **Щеплення проти вірусу лейкемії котів:** Ця вакцинація може бути рекомендована у зв'язку з життєвим середовищем ваших кошенят. Якщо воно має високий ризик контакту з іншими тваринами, такими як вуличні коти або тварини, вакцинація проти лейкемії може бути необхідною для захисту від цієї серйозної інфекційної хвороби.

План вакцинації може відрізнятися в залежності від місцевих рекомендацій та життєвих умов вашого кошеня. Важливо проконсультуватися з ветеринарним лікарем, який надасть вам інформацію про те, які вакцинації є необхідними для вашого конкретного кошеняти  та яка графіка вакцинації потрібна.

Не забувайте також про важливість профілактики бліх, кліщів та гельмінтів у ваших кошенят. Паразити можуть стати серйозною загрозою для його здоров'я, тому регулярне застосування препаратів для їх запобігання і лікування дуже важливе.

Косметика для кошенят має велике значення для догляду за їхньою шкірою та шерстю. Ось деякі поради щодо використання косметики для кошенят:


- **Використовуйте спеціальні шампуні для кошенят:** Ніколи не використовуйте засоби для тіла, призначені для людей або собак, тому що вони можуть спричинити алергічні реакції. Шампуні для кошенят традиційно мають лагідну формулу, яка не подразнює очі тварини.
- **Обирайте продукти з натуральними інгредієнтами:** При купівлі шампуню для кошенят зверніть увагу на склад продукту. Обирайте шампуні, які містять натуральні інгредієнти, такі як овес, алое вера або кокосова олія. Ці інгредієнти забезпечать делікатний догляд за шкірою та шерстю ваших котиків.
- **Враховуйте тип шкіри та шерсті ваших кошенят:** Якщо ваша кошеня має особливі потреби, наприклад, суха чи чутлива шкіра, оберіть шампунь, який підходить саме для цього типу шкіри.

Також потрібно пам'ятати про:

- **Уникайте частого миття:** Кошенятам не потрібно мити шерсть занадто часто, оскільки це може порушити природний баланс шкірного масла. Миття раз на місяць або за потребою буде достатнім для збереження чистоти та здоров'я шерсті.
- **Використовуйте м'яку ганчірку для розчісування:** Завжди використовуйте м'яку ганчірку для розчісування шерсті вашого кошеня. Це допоможе уникнути подразнення шкіри та забезпечить комфортне процедуру догляду.
- **Уважно обирайте засоби для догляду за очима та вушами:** Використовуйте спеціальні засоби для догляду за очима та вушами кошенят. Будьте обережні, щоб не травмувати дуже чутливі області тіла вашого улюбленця.
- **Не забувайте про масаж:** Додавання масажу до ритуалу догляду може бути приємним для вашого кошенята та сприяти збереженню здоров'я шкіри та стимулюванню росту шерсті.
- **Захищайте від сонця та холоду:** Якщо ваше кошеня виходить на вулицю, використовуйте спеціальні засоби для захисту від сонця та холоду, щоб убезпечити його від негативних впливів погодних умов.
- **Оберіть правильні гребінці та щітки:** Залежно від типу шерсті вашого кошеня виберіть відповідні гребінці та щітки. Для довгошерстого кошеня потрібні інші інструменти порівняно з короткошерстими котами.
- **Звертайте увагу на зміни у шерсті та шкірі:** Регулярно перевіряйте шерсть та шкіру вашого кошеня на наявність паразитів, ранок або подразнень. Якщо ви помічаєте будь-які зміни, звертайтеся до ветеринара.

Дотримуючись цих порад, ви забезпечите вашому кошеняті здоров'я та комфорт, а процес догляду стане приємним для вас обох. Любов та увага, які ви вкладаєте у догляд за своїм улюбленцем, зроблять його щасливим та вдячним компаньйоном.

Корисні поради щодо догляду за кошенятами, включаючи рекомендації щодо облаштування їхнього простору, годування, вакцинації та загального догляду. 

large_kitten.webp

medium_kitten.webp

small_kitten.webp

thumbnail_kitten.webp

kitten.webp

Що Потрібно Знати при Догляді за Кошеням?

Ньюфаундленди - це слухняні, ніжні та чудові сімейні собаки, які відмінно ладнають як з людьми, так і з іншими тваринами. Вони мають неймовірний інстинкт рятувальника, що може створювати деякі незручності, оскільки вони постійно намагатимуться витягнути вас з води! Це дружелюбні та енергійні собаки, які славляться своєю товариськістю і вважаються одними з найбільш доброзичливими. Незважаючи на свої великі розміри, ньюфаундленди абсолютно неагресивні і чудово ладнають з маленькими дітьми, гостями в будинку та іншими домашніми улюбленцями.

## Опис та історія породи Ньюфаундленд

Існує кілька версій походження цієї чудової породи собак, проте всі вони підтверджують, що ньюфаундленди мають дуже давній родовід і точний час їх зародження залишається невідомим. З’явилися ці чудові тварини на острові з такою самою назвою – Ньюфаунленд. Першими предками ньюфаундлендів вважаються англійські молосси, яких привезли на ці нові землі колоністи. Там вони схрестилися з місцевими собаками індіанців. Цей мікс і породив ньюфаундлендів, за однією з версій. Також є припущення, що порода могла виникнути в результаті схрещування вимерлих чорних вовків з мастифами.

![Newfoundland and Labrador.webp](/uploads/Newfoundland_and_Labrador_801ecc859a.webp)

Перша згадка про цих вихованців датується 1639 роком. Завдяки століттям формування породи, ньюфаундленди стали регулярно завозити до Європи. І через одне століття вони брали участь у виставці у Великобританії.

Ці собаки найчастіше використовувалися як вірний компаньйон і надійний помічник людини.

Ньюфаундленд - це представник собак величезних розмірів, але водночас вона має добре серце і надзвичайно доброзичлива. Ці собаки позбавлені агресії і дуже добре ладнають з дітьми. Вони не здатні розлютитися через примхи або постійну увагу до себе, навпаки, їх можна вважати відмінними няньками, залишаючи їх в догляді за малюками.

Ньюфаундленди славляться великим терпінням і відданістю своїм близьким. Вони безмежно люблять своїх господарів і завжди залишаються вірними до кінця. Крім того, вони люблять прогулянки і є розумними та розсудливими.

Ці собаки мають прекрасну комунікабельність, що дозволяє їм добре ладити з меншими тваринами та виступати їхніми заступниками. Вони також люблять подорожувати і добре переносять будь-які поїздки. Завдяки своїй любові до плавання, вони чудово проводять час біля води, тому влітку варто частіше відводити їх до водоймищ. Ньюфаундленди чудово підходять для великих сімей і стануть відмінними компаньйонами для усієї родини.

## Зовнішній вигляд 

Це дуже велика собака, зріст якої може досягати 70 сантиметрів, і вага гігантів зазвичай не перевищує 70 кілограмів, але існують випадки, коли ця цифра ще більша.

Ньюфаундленди мають привабливу зовнішність з потужним скелетом, великою головою та широкою грудною кліткою. Здалеку цю собаку можна сплутати з маленьким ведмедем. Вони мають щільну шкіру і довгу шерсть по всьому тілу, за винятком голови. Підшерсток ньюфаундлендів дуже густий і має водонепроникні властивості.

Подібно до ведмедів, ньюфаундленди можуть мати чорне, коричневе або сіре забарвлення. Іноді можна зустріти більш світлий червоний або коричневий колір. Рідше можна побачити чорно-біле забарвлення.

## Характер Ньюфаундленда
 
Ньюфаундленди (або водолази) є дуже спокійною та розумною породою собак, незважаючи на свій масивний вигляд, Вони виділяються великим терпінням та відданістю своїй сім'ї та господарю. Ці собаки дуже комунікабельні, що дозволяє їм прекрасно ладнати з меншими тваринами і часто проявляти покровительство до своїх друзів. Важливо зауважити, що у ньюфаундленда повністю відсутній мисливський інстинкт, тож можна бути впевненим, що вони не завдадуть болю.

Ця порода собак дуже розумна, що сприяє їхній легкості піддавання дресируванню. Проте вони завжди помічають, коли дія потрібна для їхнього господаря, тому не очікуйте від них завзятості при виконанні "непотрібних" команд.

Ці міцні пси чудово ладнатимуть з дітьми, бережно стежачи за їхньою безпекою та при необхідності приймаючи правильні рішення в критичних ситуаціях. Завдяки своєму терплячому характеру вони стійко переносять будь-які побої від дітей.

Так як цю породу вивели саме рибалки, ньюфаундленди просто обожнюють плавати. Вони рідко бувають здивовані, тому спокійно ставляться до автомобілів чи вогню. Ці собаки мають пристрасну цікавість до навколишнього світу, якій може позаздрити багато людей, і тому вони дуже люблять досліджувати нове. Це також робить їх відмінними компаньйонами для подорожей.

Ньюфаундленди зазвичай насолоджуються більш пасивним способом життя, тому не очікуйте від них швидкого бігу. Однак вони чудово почувають себе під час спокійних прогулянок з господарем. Рекомендується гуляти з собакою в холодну пору року, оскільки ньюфаундленди, як порода, походять саме з півночі. Якщо ви проживаєте у теплих місцях, найкраще організовувати прогулянки рано вранці чи пізно ввечері, щоб ваша собака почувалася комфортно.
Виховання та дресирування

Ньюфаундленди відрізняються високим інтелектом, їх дресирування не становить складнощів. Вони дуже доброзичливі та терплячі, тому можуть спокійно слухати всі необхідні вказівки від господаря. Ньюфаундленди не дуже терплять критику, тому важливо супроводжувати їх тренування постійною похвалою та винагородами у вигляді ласощів. Суворий тон голосу вони теж не переносять, тому краще уникати його під час навчання.
Для цих собак підходить ігровий метод тренування. Ньюфаундленди дуже веселі та люблять пограти, тому в грі вони краще засвоюють інформацію. А оскільки ці вихованці чудові плавці, дресирування поруч із водою тільки поліпшить результати.

Цій породі собак дуже важливе спілкування з іншими собаками, тому рекомендується частіше виводити цуценя на спеціальні майданчики, де воно зможе спостерігати та наслідувати правильну поведінку інших собак. Приклад інших тварин тільки збільшить мотивацію цуценяти та прискорить процес навчання.

Цуценят  ньюфаундленда у ранньому віці не слід надмірно навантажувати, оскільки через їх великі розміри вони швидко втомлюються і можуть отримати травму.

Собак породи ньюфаундлендів виховувати та дресирувати – одне задоволення. Їх власні інстинкти та генетична пам'ять спонукають їх підкорятися господареві. Вони люблять легкі ігри, а природна уважність та високий інтелект тільки підсилюють результати тренувань. При правильному дресируванні ньюфаундленди можуть стати не лише добрими друзями, а й вірними компаньйонами. Найбільшим задоволенням для цих собак є допомога своєму господареві.

![newfoundland dog.webp](/uploads/newfoundland_dog_c856174995.webp)

## Догляд

Спочатку слід враховувати, що ньюфаундленд - це не найпростіша в догляді порода собак. Завдяки своїм розмірам, вона потребує більше простору, ніж середня порода. Якщо ваше житло - квартира, вам варто забезпечити вашому улюбленцю відокремлену кімнату або простір, де він може відчувати себе комфортно. Також важливо зазначити, що довга шерсть ньюфаундленда буде присутня у всьому: на одязі, у їжі і навіть у повітрі. Щоб цього уникнути, потрібно дуже ретельно і регулярно чесати собаку по всьому тілу, щоб уникнути утворення ковтунів. Для цього можна використовувати жорстку щітку.
Ньюфаундленда слід купати приблизно один раз на місяць, і найкраще починати це з самого народження. Спеціальні шампуні і кондиціонери полегшують розчісування і роблять шерсть більш слухняною, додаючи їй красивий блиск. Деякі фахівці також рекомендують використовувати сухий шампунь, щоб зберегти природну змазку шерсті собаки, що допомагає убезпечити покрив від бруду і вологи.

## Харчування

Порода собак ньюфаундлендів має тенденцію до ожиріння через свою пасивність, тому важливо забезпечити її збалансоване харчування. З віком кількість калорій у раціоні повинна зменшуватися, але помірні прогулянки та спокійний біг будуть корисними.

Годування ньюфаундлендів рекомендується двічі на день. Крім того, хоча б раз на тиждень їм слід подавати рибу, найкраще морську.

**Ось список продуктів, які підходять для раціону:**
- Каші (гречана, вівсяна, перлова).
- М'ясо (яловичина, телятина, курка, кролик).
- Висівки і субпродукти.
- Овочі (кабачок, капуста, буряк, морква, баклажани).
- Яйця.
- Сир, кисле молоко, йогурт, кефір.
- Фрукти (яблука, сливи).

Для собак як ласощі можна використовувати печиво і сир. Однак, через схильність до ожиріння, важливо уникати смажених, в’ялених, солоних та жирних страв, а також обмежити споживання мучних і солодких продуктів.

## Хвороби Ньюфаундленда
Породи  цих собак зазвичай не живуть довго і рідко переживають 10 років. Як і інші породи собак, ньюфаундленди схильні до різних захворювань. Завдяки їх великій вазі, часто виникає проблема з дисплазією тазостегнового суглоба, а також можуть виникати проблеми з теплорегуляцією, що може призвести до теплового удару. У цих великих собак також можуть виникати серйозні проблеми, такі як заворот кишок, аутопія і кардіоміопатія. Крім того, ньюфаундленди мають дуже сильне слиновиділення, тому важливо мати під рукою хустинку для витирання слини.

**Найпоширеніші хвороби, з якими зіткнуться ньюфаундленди, включають:**
- Стеноз аорти.
- Дисплазія кульшового суглоба.
- Катаракта.
- Проблеми з повіками, такі як заворот і виворіт.
- Здуття живота.
- Аутопія і кардіоміопатія.
- Ектопія сечоводів.
- Дефект міжпередсердної перегородки.

Завжди добре відносіться до собак породи ньюфаундленд  хваліть їх, пригощайте ласощами і вони за доброту вам віддячать. 

## Висновок
Ньюфаундленд - не лише порода собак, але й вірний друг і надійний партнер у житті. Їхні величезні розміри поєднуються з надзвичайною доброзичливістю та здатністю до навчання. Розкриваючи таємниці цих чудових тварин, ми бачимо, що вони - ідеальні компаньйони для будь-якої родини чи активного одиночного життя. Надійність, любов і безмежна прив'язність - ось те, що робить ньюфаундлендів неперевершеними супутниками у світі собачих порід.

Дізнайтеся більше інформації про вражаючу красу та доброзичливий характер ньюфаундленда, величезної породи собак, яка завойовує серця своєю масивністю та теплотою.

large_Newfoundland.webp

medium_Newfoundland.webp

small_Newfoundland.webp

thumbnail_Newfoundland.webp

Newfoundland.webp

 Ньюфаундленд: Природа, Характер та Історія Цього Вразливого Пса


Загальний опис породи

Протягом історії, ротвейлери виконували різні професії: вони охороняли стада овець, захищали торговців, перевозили вантажі та працювали в поліції. Їх високий інтелект, фізична сила і безстрашність роблять їх справжніми універсалами. Ротвейлери – популярна порода в Україні та світі, проте їх виховання вимагає сильного та впевненого в собі господаря. Перед тим як вирішити мати такого собаку, важливо ретельно зважити на всі аспекти їх тренування та догляду.

Ротвейлери, відомі своєю сміливістю та відданістю, мають за своїми плечима славний родовід. Їх предками були римські молосські доги, невгамовні бійці, що брали участь у військових походах та героїчних сутичках на гладіаторських аренах. Вони були справжніми професійними воїнами, завжди готовими до бою та віддані своїм володарям.

Походження цих надзвичайних собак відстежується до міста Ротвайль на півдні Німеччини, що стало їхньою батьківщиною та дало їм назву. Відтак, вони успадкували не лише сміливість, а й назву, яка стала символом відваги та сили.

У процесі формування цієї породи, ймовірно, взяла участь і швейцарська пастуша собака аппенцельнер зеннехунд, яка додала до їхнього характеру розум, витривалість та робочу ефективність. Таким чином, ротвейлери стали не лише відданими компаньйонами, а й надійними помічниками, готовими служити та захищати свого володаря у будь-якій ситуації.

Місто Ротвайль славилося як центр торгівлі худобою, де ротвейлери виконували ключову роль у щоденних ділових справах. Торговці використовували цих міцних і сильних собак як робочих помічників: вони тягали за собою візки з м’ясом, ганяли худобу на продаж та завдавали страху грабіжникам лише своїм виглядом. Вони були не лише надійними робочими, але й ефективними стражами, готовими захищати майно своїх господарів у будь-який момент.
На зламі 19-го століття, коли залізничні перевезення м’яса стали загальною практикою, потреба у ротвейлерах як робочих собак спадала. Це призвело до занепаду породи, яка опинилася в жалюгідному стані. Однак у 1921 році Національний ротвейлер-клуб Німеччини вступив у справу врятовування цієї великої і мужньої породи. Клуб став законодавцем стандартів для ротвейлерів і донині зберігає свою репутацію як авторитет у цій справі.

В Украіні  ротвейлери з'явилися після Другої світової війни, коли залишки військових собак, в тому числі і ротвейлерів, стали використовуватися в різних сферах. Їхній відданий  характер і потужна фізична будова дозволили їм стати цінними помічниками та компаньйонами для людей.

В теперішній час ротвейлери вважаються службовими собаками і знаходяться в застосуванні у різних сферах, включаючи армію, поліцію та охоронні служби. Вони використовуються як охоронці, сторожі та   пошуковці. Для цих активних та атлетично побудованих собак необхідні регулярні фізичні навантаження і тренування, включаючи спортивні ігри, плавання, біг та тривалі прогулянки як пішки, так і на велосипеді.

Важливо мати на увазі, що ротвейлери мають складний характер та виражений охоронний інстинкт. Потрібно серйозно підходити до їхнього дресирування та виховання, особливо в юнацькому віці. Важливо навчити цих собак спокійно та адекватно реагувати на людей, інших собак та котів. Крім того, рекомендується привчити  ротвейлера до носіння намордника, особливо у молодшому віці.

Пам'ятайте, що навчання і виховання ротвейлера потребує часу та наполегливості. Неправильності, допущені на ранніх етапах, можуть мати дуже  серйозні наслідки у майбутньому. З іншого боку, правильно навчений ротвейлер стане надійним охоронцем та прекрасним компаньйоном.

## Особливості утримання та догляд

Правильний догляд за ротвейлером є важливою складовою його здоров'я та добробуту. Основні аспекти догляду включають у себе регулярний огляд вух, очей та зубів собаки.

З молодшого віку варто навчати цуценя спокійно ставитися до чищення вух. Регулярно очищайте вуха вашого ротвейлера від нагромадження воску та бруду за допомогою ватних тампонів, змочених слабким розчином марганцівки або спеціальних засобів.

Також слід звертати увагу на стан очей собаки. При необхідності протирайте їх ватним тампоном, змоченим розчином фурациліну або відваром ромашки, і якщо виникають будь-які підозрілі симптоми, зверніться до ветеринарного лікаря.

Догляд за зубами також має велике значення. Відсутність догляду може призвести до нагромадження зубного каменю та запалення ясен, що відчутно погіршує стан здоров'я вихованця. Існують різні способи чищення зубів, найефективніший і найпростіший - дати погризти велику сиру яловичу кістку, яка допоможе природно очистити зуби.

Можна використовувати як пластикові масажні кісточки, так і натуральні кістки з жилами для чищення зубів вашого ротвейлера. Крім того, існує спеціальна зубна паста та щітка, призначені спеціально для собак, які можна придбати в зоомагазині. Рекомендується проводити чистку зубів хоча б раз на тиждень, щоб зберегти здоров'я зубів та ясен вашого улюбленця.

## Хвороби ротвейлерів

Основними хворобами, які можуть впливати на ротвейлерів, є захворювання, пов'язані з нервовою системою, такі як епілепсія та енцефаліт. Епілепсія може бути спадковою хворобою, і заводчики мають обов'язок уважно відбирати цуценят для подальшого розведення, уникаючи вибору тих, що страждають від цієї хвороби.

Важливо регулярно відвідувати ветеринарного лікаря для профілактичних оглядів та консультацій з питань здоров'я вашого ротвейлера. Тільки так можна своєчасно виявити та лікувати будь-які захворювання та підтримувати вашого улюбленця в оптимальному стані здоров'я.
Щодо догляду за кігтями, рекомендується стригти їх приблизно раз у 2-4 тижні, особливо якщо вони швидко наростають. Особливо важливо це робити, якщо кігті темного кольору, де важко визначити межу між живою і неживою тканиною. Якщо ви не впевнені у своїх навичках, краще звернутися за допомогою до ветеринарного лікаря.

Для догляду за шерстю вашого ротвейлера достатньо регулярно видалити відмерле волосся за допомогою спеціальної щітки. Це можна робити раз на тиждень для збереження гладкості та блиску шерсті. Купати ротвейлера рекомендується за потребою, особливо якщо він став дуже брудним.
Ротвейлери скидають шерсть два рази на рік, протягом місяця. Цей процес зазвичай не приносить багато незручностей, оскільки їхня шерсть майже не липка і легко збирається.

## Харчування ротвейлера

Щодо харчування ротвейлера, ви можете обирати між натуральною їжею та сухим кормом, або комбінувати обидва варіанти. Сухі корми можна розмочувати перед подачею.

Основну складову раціону ротвейлера має становити м'ясо та субпродукти. Якщо ви годуєте його змішано (з додаванням сухого корму), то частку м'яса можна зменшити. Не рекомендується давати м'ясо у вигляді фаршу або свинину, але дозволено м'ясо птиці. Рибу можна вводити в раціон лише після 3-4 місяців.

Молоко потрібно давати лише цуценятам до 2 місяців, адже воно може спричинити проблеми зі шлунково-кишковим трактом у дорослих собак. Однак кисломолочні продукти корисні. Серед улюблених ласощів ротвейлерів - сир.

В раціон ротвейлера можна включати різні крупи, такі як рис, гречка, вівсянка або кукурудзяні пластівці. Проте, перлова та ячна крупи не рекомендується, а бобові - абсолютно неприпустимі. Каші варять на бульйонах, молоці або воді, додаючи м'ясо, рибу або овочі.

Уникайте давати собаці трубчасті кістки, оскільки вони можуть травмувати травний тракт. Також слід уникати солодощі.

### Особливості в’язки ротвейлера

Щоб забезпечити високу якість потомства, важливо правильно підібрати партнера для вашого ротвейлера, який відповідає стандартам породи та має необхідні допуски для племінного розведення. Клуби породи можуть допомогти вам у цьому, надаючи інформацію про потенційних партнерів.

Успіх в'язки залежить від уважності господарів собак. Оптимальний термін для в'язки сук ротвейлера припадає на 12-13 день після початку тічки. Зазвичай в'язку проводять на території кобеля. Суку не рекомендується мити під час тічки, а кобеля слід добре вигуляти та не перегодовувати перед в'язкою.

Після приїзду з сукою на в'язку, дайте їй час адаптуватися і ознайомитися з оточенням. Потім можна випустити кобеля і дати тваринам можливість "знайомитися". Якщо кобель не виявляє інтересу до суки, спробуйте розділити їх на декілька хвилин. Якщо збудження не настає навіть після цього, варто подумати про перенесення в'язки на інший день.

Коли кобель розпочне садки, господарі повинні допомагати собакам. Власник суки тримає її за нашийник, а власник кобеля підтримує суку під живіт та підправляє петлю під кобеля.

Контрольна в'язка проводиться через день після першої.

![Rottweiler dog.webp](/uploads/Rottweiler_dog_a7c656fdce.webp)

## Дресування ротвейлера

Дресування ротвейлера починається з першого дня у вашому домі. Ці собаки визнають лише одного господаря. Вони можуть ставитися шанобливо та неагресивно до всіх членів сім'ї, але найближчі стосунки і залежність вони встановлюють саме з господарем.

Ротвейлери відзначаються врівноваженим та спокійним характером, тому навчання їх не викликає особливих проблем. Вони добре запам'ятовують вивчені навички і безвідмовно виконують команди.

Спрямовуйте якнайбільше часу на спілкування з вашим ротвейлером: гуляйте в парках, грайте, вивчайте команди. Таким чином, ви отримаєте вірного друга, який завжди буде готовий допомогти.

Україна має багато розплідників ротвейлерів, де ви завжди можете придбати чистопорідного пса, який стане як чемпіоном рингу, так і вірним другом для вас. Національний ротвейлер-клуб Німеччини, заснований у 1921 році, донині є авторитетом у встановленні стандартів породи

### Висновок

Ротвейлери – це порода собак з багатою історією та вражаючими характеристиками. Вони відомі своєю силою, мускулистою будовою та глянцевим хутром чорного з рудими відмітинами. Ці собаки є надзвичайно лояльними, відданими та сміливими, що робить їх ідеальними охоронцями та компаньйонами. Проте, для формування їхнього позитивного характеру важлива правильна соціалізація та систематичне тренування з самого початку їхнього перебування у вашому домі.

Порода потребує значних фізичних навантажень та інтелектуальної стимуляції, щоб задовольнити їх потреби в активності та розвитку. Враховуючи їхню схильність до деяких проблем зі здоров’ям, таких як дисплазія кульшового суглоба, важливо забезпечити їм регулярний ветеринарний догляд і відповідну медичну допомогу.

Ротвейлери можуть стати найкращими домашніми улюбленцями для людей, готових приділити їм час та увагу, які вони заслуговують. Вони будуть надійними та вірними другами, які завжди будуть поруч у будь-яких життєвих обставинах.

Огляд породи Ротвейлер: важливі факти, що стосуються їхнього характеру та догляду.

large_Rottweiler.webp

medium_Rottweiler.webp

small_Rottweiler.webp

thumbnail_Rottweiler.webp

Rottweiler.webp

Ротвейлер: Відомості про Породу та Рекомендації 

Люблю животных! Готова с радостью погулять с вашим любимцем!

Знайди свого сіттера

Нові догсітери

Нові вигульщики тварин

Найближчі догсітери

Стань сіттером зараз та заробляй!