Персидська довгошерста кішка - порода кішок з рівним, спокійним, врівноваженим характером. Вона середнього розміру, злегка присадкувата. Має масивну голову, але пропорції тіла не порушуються. Голова кругла і широка, має маленькі вуха, які  достатньо широко посаджені. Очі, як і голова круглі, великі, блискучі. Лапи міцні, короткі та товсті і мають великі круглі подушечки. Хвіст пухнастий та короткий. Особлива увага шерсті. Вона довга, товста, з густим підпушком. Одним словом шерсть – окраса кішки. Персидські кішку мають напрочуд різноманітне забарвлення і малюнки на цьому шикарному хутрі.

![persian 1.webp](/uploads/persian_1_58315c59e6.webp)

## Характеристики персидської кішки 

- **Вага:** 3-8 кг
- **Тривалість життя:** 15-20 років
- **Морда:** широка, кругла
- **Вуха:** маленькі, широко розставлені, кінчики вух округлі
- **Очі:** великі, круглі, широко поставлені
- **Корпус:** плечі та груди масивні, спина рівна
- **Хвіст:** дуже пухнастий, особливо на кінчику
- **Шерсть:** довгошерсна, шерсть до 15 см
- **Забарвлення:** допустимі будь-які окраси
- **За характером** – вони спокійні, ласкаві. Відрізняються від короткошерстих нетакою активністю. Подобається красуватися і спокійно тихо сидіти. Своїм станом спокою і розумінням, що вони єдині і оселі, задоволені.

## Історія персів
Батьківщиною персидської кішки є Персія та Туреччина. Перші екземпляри були завезені у Францію в 17 сторіччя. Вони відрізнялися окрасом: персидські мали сіре хутро, а ті, що були привезені з ангори мали біле хутро. Та й зовнішність перших кішок дещо відрізнялася від тих, що ми зараз бачимо. Їхні мордочки були довші, вуха побільше. На зовнішній вигляд були більш худорляві. Пройшли багато селекції і вигляд частково змінився. Тіло стало присадкувате, морда пласкою. А хутро має дуже товстий підшерсток, бо кішка сама з ним не впорається.

![persian 2.webp](/uploads/persian_2_82554c625a.webp)

## Здоров*я персидської кішки
На жаль, ця порода має багато проблем зі здоров’ям. Через зміни у зовнішності: пласка морда та коротша форма голови можуть спричинити деформацію нижньої щелепи. А це потягне за собою захворювання зубів і проблеми, коли тваринка їсть та п’є. Маленькі ніздрі і задовге піднебіння може призвести до проблем з диханням. Сльозові канальці мають здатність змінювати свій природній напрямок. Очі можуть сльозитися, а це може призвести до різного роду запалень. 

У персів може бути ниркова недостатність. Зараз на це звертають особливу увагу. Тому необхідно ознайомитися з сертифікатом перевірки на полікістозну хворобу нирок у котів, яких схрещували для вашого кошеня. Також проблемою для цієї породи є потовщення стінок серця, або  гіпертрофічної кардіоміопатії. Залишається для них проблемою і схильність до грибкових захворювань.

## Харчування
Як і для всіх котів, має бути збалансованим. За консультацією потрібно звертатися до ветеринара. Персидська довгошерста кішка потребує щоденного розчісування щоб шерсть не збивалася. Особливу увагу приділяти очам, а також задній частиною тулуба. Якщо все ж таки шерсть збилася, то необхідно зрізати збиті частини. Через сльозливість регулярно потрібно чистити кути очей і боки носа. На ділянці біля хвоста, знизу, потрібно обов’язково дуже ретельно очищати.

![persian 3.webp](/uploads/persian_3_9481b911eb.webp)

Загальний рейтинг породи "Персидська" за параметрами від 1 до 10
- **Адаптованіть:** 10
- **Інтелектуальні здібності:** 7
- **Здоров’я:** 3
- **Рівень линьки:** 9
- **Прив’язаність до родини:** 10
- **Активність:** 2
- **Дружелюбність:** 3
- **Ласкавість:** 4
- **Рівень нявчання:** 2


Давайте зануримось в чарівний світ Сходу та його найвідомішого представника з сімейства котячих.

large_persian cat.webp

medium_persian cat.webp

small_persian cat.webp

thumbnail_persian cat.webp

persian cat.webp

Персидська Кішка - Знайомство з Породою

Одна з наймолодших котячих порід. ЇЇ відкрили в Америці. Бенгальські кішки є великими за розміром тваринами. 

## Опис Бенгальської кішки
В них добре розвинена м’язова система. Завдяки чому вони гнучкі. Мають товстий, низько опущений хвіст, який тоншає доходячи до кінчика, який прикрашений чорним кольором. Шерсть є окрасою кішки. Вона мармурова або плямиста, достатньо щільна. Кішка має широку голову, яку прикрашають маленькі вушка. Очі мають мигдалеподібну форму прикрашену чорним обідком. Шерсть вражає своїм блиском. Який видається напиленням. Тому власникам приходиться витрачати багато сил, щоб підтримувати цей блиск.

**Характер** мають ласкавий незважаючи на надзвичайну активність. Бенгальські кішки дуже балакучі. Використовують у спілкуванні «різноманітний, емоційний запас», тому іноді можна почути навіть пронизливий голос в певних ситуаціях. Потребують компанії, бо не люблять довго залишатися на самоті.

Бенгальська кішка є поєднанням азіатської леопардової та домашньої кішки в США. Ці кішки мають полосатий окрас який має багато відтінків. За розміром – відносяться до середніх.

![bengal cat.webp](/uploads/bengal_cat_edad09e8ec.webp)

### Характеристики

- **Вага:** 5-6 кг
- **Тривалість життя:** 12-15 років
- **Вуха:** короткі, з широкою основою, і закругленими кінчиками
- **Очі:** виразні, великі, мигдалеподібної форми
- **Корпус:** подовжений, задні ноги трохи вище передніх
- **Хвіст:** тонкий і чорний на кінчику
- **Шерсть:** коротка
- **Забарвлення:** potted - плямистий і marbled - мармуровий

Вони активні, мають гострий розум, однією з основних рис характеру є бажання все з’ясувати, побачити, дізнатися, понюхати, спробувати на смак. Метою виведення бенгальської кішки було бажання зберегти максимальну фізичну подібність з дикими пращурами, та одночасно мати надійного товариського друга. Зараз порода бенгальських кішок входить до п’яти порід, які є самими популярними у Великій Британії.

У бенгальських кішок не визначено спадкових хвороб. 

Харчування має велике значення. Їх раціон складається з 41 поживної речовини. Коти – м’ясоїдні. Співвідношення поживних речовин змінюється від віку, стану здоров’я, способу життя. Не потрібно забувати і про особисті смаки тварини відносно сухого і вологого корму.

Коротка шерсть має особливий блиск, але особливого догляду не потребує. Кішки полюбляють, коли їм приділяють увагу при розчісуванні. Як і всі інші породи, ця порода дуже уважна до догляду за власним тілом. Як і всі інші кішкиб бенгали потребують вакцинації, боротьби з паразитами і своєчасних оглядів у ветеринара. 

![gold-bengal-cat 1.webp](/uploads/gold_bengal_cat_1_33f8d8a882.webp)

Загальний рейтинг породи "Бенгальська" за параметрами від 1 до 10
- **Адаптованіть:** 10
- **Інтелектуальні здібності:** 10
- **Здоров’я:** 7
- **Рівень линьки:** 2
- **Прив’язаність до родини:** 10
- **Активність:** 10
- **Дружелюбність:** 8
- **Ласкавість:** 6
- **Рівень нявчання:** 2

Скільки ми знаємо порід короткошерстих кішок? Вони живуть в усіх куточках нашої планети. Одна з них - Бенгальська кішка, про яку і поговоримо.

large_gold-bengal-cat.webp

medium_gold-bengal-cat.webp

small_gold-bengal-cat.webp

thumbnail_gold-bengal-cat.webp

gold-bengal-cat.webp

Бенгальська Кішка (Домашня) - Інформація про Породу

Порода кішок родом із США, штат Мен. Це Мейнська єнотова кішка, яка жила на волі, була добре пристосована до самостійного життя в природніх умовах.

## Характеристики
- **Вага**: 4-10 кг
- **Тривалість життя:** 12-16 років
- **Вуха:** гострі, найчастіше з китицями
- **Очі:** великі та виразні, поставлені під кутом у напрямку вуха
- **Корпус:** довгий, м’язистий, статура атлетична
- **Хвіст:** довгий (дорівнює довжині корпусу)
- **Шерсть:** довга

![maine-coon 1.webp](/uploads/main_coon_1_dc1b23d67f.webp)

Але не дивлячись на такі дані вони дуже миролюбні, самостійні та незалежні. Мейн-куни не потребують особливої чи постійної уваги.
Ці великі пухнасті створіння дозволяють себе гладити, тримати на руках, але мають сильну волю і навіть вміють показувати свою незалежність господарям. Коти-велетні полюбляють гратися, але роблять це з задоволенням в ранкові та вечірні години. У денний час вони потребують відпочинку. Це час, коли ви можете знайти свого улюбленця на будь-якій горизонтальній поверхні, яку вони будуть вважати за зручне місце. Навіть дитяча колиска частенько є улюбленим місцем відпочинку.

Взимку шерсть мейн-кунів виглядає розкішно, а в літній спекотний час стає коротшою та не такою густою. 

**За окрасом шерсть поділяється:**
- Димчасті
- П’ятнисті
- Однотонні
- Яскраві 

Голос у мейн-куна приємний, мелодійний, який переходить у приємне, розслаблююче муркотіння.

Мейкуни дуже розумні. Вони легко розуміють ваш настрій: відчувають коли можна підійти, щоб на них звернули увагу, погладили, погралися, а коли дати простір для усамітнення. Ці коти можуть освоювати різні команди, мають багато позитиву.

## Відносити Мейн-куна з людиною

З дітьми вони неперевершені. Ставлення до малечі дуже обережне і ніжне. Коти з дітьми не нервують і терпляче витримують смикання за вуха, тяганину за хвоста, дозволяють на собі спати, або поряд. 

З більш дорослими вони носяться по будинку, стрибають, ловлять, ганяються. Але при цьому не втрачають власної самоповаги. Якщо вони мають дружні стосунки з господарями, то в противагу, не раді незнайомцям, прохолодно ставляться до гостей.

## Догляд за котиками
Довгу шерсть мейн-кунів потрібно вичесувати один раз на тиждень. Вони дуже полюбляють водні процедури, бо купати їх потрібно регулярно. Кігтеточку потрібно купувати горизонтальну, бо на відміну від інших котів мейн-куни точать кігті горизонтально. Потрібно бути обережними тим, хто живе на верхніх поверхах. Коти мають бажання відкривати для себе нові території. 

## Чим потрібно годувати мейн-кунів? 

Їм підходить натуральна їжа та професіональні корми для мейн-кунів. Навіть для кошенят основною їжею є м’ясо незалежно від місяця життя. Можна брати варену курку, індичку, кролика. Також підходить варена та сира яловичина високого заморожування. Полюбляють нежирну морську рибу. До необхідних продуктів слід додати перепелині яйця або варений жовток та кисломолочні продукти. Їдять також пророщене зерно та каші. Для пиття їм потрібна чиста кип’ячена вода у власній мисочці.

![maine-coon 2.webp](/uploads/main_coon_2_252bd6b5e9.webp)

Мейн-куни легко уживаються з іншими тваринами: котами і собаками. Потрібно виводити погуляти вранці або ввечері. Йому потрібна достатньо велика територія, щоб досхочу награтися. Мейн-куни з легкістю завойовують любов всієї родини, бо у відповідь віддають свою любов і прихильність.

Загальний рейтинг породи "Мейн-кун" за параметрами від 1 до 10
- **Адаптованіть:** 9
- **Інтелектуальні здібності:** 9
- **Здоров’я:** 7
- **Рівень линьки:** 9
- **Прив’язаність до родини:** 8
- **Активність:** 6
- **Дружелюбність:** 9
- **Ласкавість:** 10
- **Рівень нявчання:** 5




Дивлячись на нього розумієш чому порода Мейнська єнотова

large_main-coon.webp

medium_main-coon.webp

small_main-coon.webp

thumbnail_main-coon.webp

maine-coon.webp

Мейн-Кун - Знайомство з Породою Великих Котиків

**Сибірський хаскі** - це особлива порода собак. Вони походять з далекої холодної Чукотки. Період довгої зими, коли випадало багато снігу і були сильні морози, пересування по безкрайніх просторах Сибіру було великою проблемою. Для вирішення цього питання були залучені собаки хаскі. Вони були добрими надійними супутниками чукчів,  жили разом з ними, їли ту саму їду і навіть спали разом, щоб зберегти тепло в холодні сибірські ночі. Чукчі відносяться до цих собак дуже добре, вони рахують хаски членами своїх сімей. Собаки породи хаскі дуже популярні завдяки виносливості, фізичній силі, своєму характеру і здатності протистояти небезпеці. Найбільше їх використовують для пересування запрягаючи в сани-нарти по 9 собак. 

Хаскі - добрий роботяга, який відмінно справляється з поставленими завданням - перевезення невеликого вантажу на великі відстані. Вони надзвичайно розумні і активні собаки, які не переносять самотності і дуже добре почуваються в присутності господаря або з іншою собакою. Коли хаски залишити на самоті вони починають вити, руйнувати все навкруги, можуть робити підкопи під огорожею і тікати. Хаскі добре уживаються в групі собак. За характером ці собаки спокійні, доброзичливі і товариські. За межею своїх володінь вони проявляють абсолютну байдужість.

## Загальний вигляд

Хаскі не є добрими охоронцями. Ця порода дуже акуратна і охайна, вони зовсім не мають запаху і не потребують особливого догляду. Це дуже гарна середнього розміру тварина з елегантними і досить швидкими рухами. Зовнішній вигляд викликає захоплення цією породою. Вони виявляють баланс сили, витривалості і швидкості. Самець впевнений, відважний і не виявляє грубості, а самка акуратна, елегантна, але вона не менш витривала від самця. Вони дуже розумні, але люблять незалежність. Хаскі дуже тихі і їхній гавкіт майже неможливо почути. 

**Характеристики**

- Зріст - Кобелі 53,5 - 60 см, Суки 50,5 - 56,5 см
- Вага - Кобелі 20,5 - 28 кг, Суки 15,5 - 23 кг

## Дресирування 

Дресируванням собаки повинен займатися один господар, який повинен мати великий досвід. Хаскі швидко і легко навчається, добре запам’ятовує і виконує всі команди. дресирування потрібно починати, коли щеня досягне трьохмісячного віку. Дуже любить, коли його хвалять. Навчання потрібно проводити у вигляді веселих ігор. Команди потрібно віддавати спокійно, без крику. Категорично заборонено бити собаку. Потрібно навчити відгукуватися на кличку, привчити до нашийника, повідця, намордника. Коли собака проявляє агресивність до інших собак,то це потрібно відразу припинити. Собаки потребують активного способу життя і тому їх потрібно привчати до фізичних нагрузок. Якщо недостатньо давати навантаження і не забезпечувати прогулянок, то собака втече, адже може дуже високо стрибати і перелазити паркани, як кішка. 

![Сибірський хаскі.webp](/uploads/Sibirskij_haski_5f0637bf62.webp)

## Догляд 

Хаскі потребує великої площі, хоча може жити і в квартирі. Регулярно потрібно робити огляд лап, кігтів і взагалі всього тіла, тому, що собака дуже активна і всюди хоче залізти. Потрібно періодично підрізати кігті. Також необхідно часто робити огляд і очищення  вух, очей і зубів. Не частіше одного разу в рік купати, бо хаскі має здатність до самоочищення. Не забувати видаляти кліщі, воші і гниди. 
За шерстю потрібний особливий догляд, бо ця порода має дуже густу шерсть і щільний мʼякий підшерст, тому вичісувати потрібно хоча б один раз на тиждень. Хаскі два рази в рік линяють - тоді їх вичікувати потрібно кожного дня, а коли ваш собака проживає з вами у квартирі, то було б добре вичікувати його двічі на день. Вичісувати потрібно легко, сильно не натискувати і не робити це різко.

## Харчування

Хаскі спочатку потрібно добре вигуляти, а вже потім її годувати. Собаки мають дуже добрий апетит. У їхньому раціоні повинно бути сире м’ясо, але фарш давати не можна, також можна давати всякі каші і сухий корм. 

## Висновок

Сибірський хаскі це один із найдружелюбніших собак з пʼяти порід, які тільки є на планеті. Добрий догляд буде радувати вашого собаку і вам буде радісно за свого вихованця, але потрібно пам’ятати, що порода хаскі не терпить лінивих, не рішучих, із легким характером людей. Тому заводячи хаски потрібно зважати на ці обставини.

![цуценя сибірського хаскі.webp](/uploads/czuczenya_sibirskogo_haski_7fcd940234.webp)


Харчування, догляд, дресирування та загальна інформація про Сибірський хаскі

large_siberian husky.webp

medium_siberian husky.webp

small_siberian husky.webp

thumbnail_siberian husky.webp

siberian husky.webp

Сибірський Хаскі - Порода Розумних і Активних Собак

## Історія породи

Європейські народи мігрували по всьому світу. Так сталося, що пастухи з піренейський гір переїхали до Америки. Щоби полегшити свій труд з випасання овець, вони привезли з собою собак вівчарок. Для того, щоби покращити працездатність породи, яка би була здатна добре доглядати отари овець і стада худоби, вони схрещували своїх собак з місцевими собаками. Але є ще думка, що це є схрещення бернської і піренейської вівчарок і коллі. В результаті спарювання люди отримали досить гарну породу собак.

## Опис австралійської вівчарки

Результат відповідав побажанням селекціонерів. Собака вийшла привабливого вигляду, міцної статури, мала не дуже гладку, але довгу шерсть. А найважливіше це те, що вона мала гострий розум, була дуже уважною і добре пильнувала за стадом. Вона може дуже швидко зігнати в один гурт худобу. Завдячуючи всім характеристикам і чіткій роботі австралійська вівчарка заслужила собі добру славу у всьому світі. Собак цієї породи полюбили всі фермери і вона служить їм і допомагає всім членам їхньої сім’ї. Австралійська вівчарка найвідданіша і дуже надійна собака із всіх порід. 

Незвичайними у цих собак є її очі. Вони є часто навіть різних кольорів, вони виразні, яскраві, можуть бути - одне око одного кольору, а інше іншого. 

![очі у австралійської вівчарки](/uploads/ochi_avstralijskoyi_vivcharki_ff577950d7.webp)

Шерсть не є дуже довгою і не сильно жорстка. Вони надто уважні, надзвичайно рухливі і енергійні, сильні і витривалі. Середній зріст 45-60 чи 60 і вага 25-30 кілограмів. Бувають червоного кольору з білими плямами, є ще чорного кольору з червоними або білими плямам, ще є кольору червоного мармуру і блакитного. 

## Дресирування 

Дресирування потрібно починати з раннього віку. Бажано зразу привчати його до послуху, і за гарне виконання собакою команд господаря потрібно хвалити її, і пригощати  тими ласощами, які вона не любить. Ця порода дуже розумна, кмітлива, швидко і добре дресирується, запам’ятовує і виконує команди подані господарем. Дресирування потрібно проводити у вигляді гри і у декілька разів за день. Потрібно відчувати настрій свого улюбленця і навчитися розпізнавати, коли він втомився, щоб зробити перерву. Коли ви налагодити контакт з своїм собакою, то навчання піде значно легше і він залюбки буде виконувати всі ваші команди. 

![Австралійська вівчарка грається](/uploads/Igri_Avstralijskoyi_vivcharki_2f28e405ea.webp)

## Догляд

Австралійську вівчарку потрібно вичісувати через день, а коли вона линяє, то чесати потрібно кожного дня. Собаки не люблять потягів,  сухого і гарячого повітря. Вони легко пристосовується до умов їхнього утримання. Якщо вони живуть у приватному будинку, то потрібно подбати про просторий вольєр з теплою і зручною будкою. А якщо собака живе у квартирі, то вона повинна знати своє місце, яке потрібно застелити. Годування повинно бути тільки в одному місці. Потрібно пам’ятати, що вона не любить бути на прив’язі. Вигулювати собаку потрібно не менше двох разів на день, не менше годину на кожну прогулянку. Якщо температура повітря висока, то прогулянки потрібно робити зранку і вечором. Прогулянки повинні бути дуже рухливі, тобто пробіжки або велопоїздки. 

Також собаку потрібно купати, але нечасто. Доглядати за вухами і  ретельно їх чистити. Очищати від виділень очі,  часто чистити зуби і ясна, оглядати лапи. Літом оглядати все тіло, щоб не було кліщів, вошей і хвороб шкіри. Обовʼязково часто давати медикаменти від глистів. При надзвичайні поведінці, потрібно показувати ветеринарному лікарю.

## Харчування

Австралійська вівчарка для нормального росту і розвитку, повинна отримувати добре харчування. Воно повинно бути збалансоване, мати потрібну кількість вітамінів і мікроелементів, які знадобляться для росту і для покриття енергетичних затрат. Але потрібно пам’ятати, що категорично не можна перегодовувати. Основним продуктом раціону собаки повинно бути м’ясо, але нежирне, відварна морська риба, а також кисломолочні продукти, різні фрукти, а також овочі. Якщо немає можливості самому готувати їду для собаки, то можна використовувати спеціальні сухі корми для собак. Для різних порід є різні корми, тому потрібно врахувати активність вашої собаки. Завжди повинен бути доступ до чистої питної води.

## Висновок

Середній вік життя собаки становить 15 років. Хоча австралійська вівчарка має добре здоров’я, яке забезпечується регулярним щепленням, добрим харчуванням і фізичними навантаженнями, все ж таки, вона може хворіти. Не потрібно самому займатися лікуванням, краще показати собаку ветеринарному лікарю.

![цуценята Австралійська вівчарка.webp](/uploads/czuczenyata_Avstralijskoyi_vivcharki_1bba0bc5a6.webp)

Для того, щоб придбати собаку породи австралійська вівчарка, потрібно добре зважити всі проблеми, які виникнуть, коли вона появиться у вашому домі. Собака не любить агресії з боку господаря, не любить, коли члени сім’ї сваряться, потребує до себе уваги активного життя.


Собака не любить агресії з боку господаря, не любить, коли члени сім’ї сваряться, потребує до себе уваги активного життя.

австралійська вівчарка

Блог