Інформація про респондента
ПІБ – Коваль Володимир, 37 років
Професія – Керівник з маркетингових комунікацій у Банку
Досвід роботи – Маю 15 років досвіду роботи в маркетингу у фінансовому секторі України
- Володимире, розкажіть будь ласка в декількох словах про себе
Мій досвід життя з домашніми тваринками, напевно, дуже схожий з досвідом моїх однолітків. Батьки підтримували мої бажання, одночасно витримуючи розумні рамки і не дозволяючи перетворити нашу квартиру на філію Куренівського зооринку (Куренівський ринок – найвідоміший ринок у Києві, на якому можна придбати будь-яку домашню тваринку, навіть козу;)). Тож, протягом дитинcтва та юнацтва, майже завжди у нас вдома був акваріум з рибками і ще один – з креветками, була папуга, потім з’явилась собака породи Коллі, яка згодом народила 6 цуценят, одного разу ми з батьком купили акваріумного тритона, а вже на першому курсі університету я придбав персидську кішку, яка була улюбленицею родини і прожила з нами 18 щасливих років.
- Ви щасливий власник собаки, підкажіть коли і за яких обставин Ви вирішили завести собаку?
Завести собаку ми вирішили після чотирьох років прохань нашої доньки. На відміну від мого дитинства, домовитись і почати з рибок – нам не вдалось ;)
Ми почекали, коли наша донька стане дорослішою та відповідальнішою і на 7-ий день народження дозволили їй обрати маленького друга у заводчика. Перед цим місяцями ми обирали породу – розглядаючи усіх собак у дворі, у відпустках, а скільки відео ми переглянули – знає лише YouTube ;)
Ми живемо у квартирі, тому від великої собаки відмовились одразу, зовсім маленьких не хотів я, тож – залишалось кілька десятків варіантів порід, десятки годин нарад, SWOT аналіз всіх порід із шорт листа і, як це часто буває – емоційний, а не раціональний вибір у фіналі ;) Вибір пав на породу Вест Хайленд Вайт Тер’єр.
- Ви завели маленький клубочок шерсті, чи вже дорослу собаку?
Нашому песику було 2 місяці та один тиждень, коли ми його забирали.
- Однією з “проблем” перед якою постає власник тварини, це придумати “кличку” для тварини, підкажіть будь ласка, як Ви впорались з цією задачею?
Обрати ім’я – ще декілька місяців: сотні варіантів та десятки у шорт листі, сімейні наради, дослідження, фокус групи з друзями та родичами, ми навіть тягнули папірці із мішка, коли заходили у глухий кут ;) Вирішили, що песика назвемо на честь одного із наших улюблених авторів сучасності – Юваля Ноя Харарі, а скорочено – Юві. Хоча в нас і дівчинка. З древньоіудейського це ім’я перекладається, як струмочок, а оскільки ми вже знали, що наш песик полюбляє купатися, то рішення було прийнято достатньо швидко і єдиноголосно ;)
- Ви відвідуєте кінологічні центри чи стараєтесь дресирувати тваринку самостійно?
Оскільки в мене і дружини вже був досвід виховання собаки та відвідування кінологічних спілок Києва, ми обійшлися лише однією приватною консультацією (яка доречі була безрезультатною) та надалі вирішили займатися з собакою власноруч. На даний момент є достатньо літератури за методикою позитивного підкріплення, спільнот у соціальних мережах, блогів і YouTube, в якому ми переглянули ще більше роликів, ніж при виборі породи. Все це допомогло нам в самий складний період виховного процесу. Саме – складний, адже тер’єр – ох, і характерна порода ;)
- Можливо Ви є членом кінологічного клубу, якщо так, розкажіть кілька слів про цей клуб.
Ні
- Які поради Ви б дали самі собі спираючись на свій теперішній досвід?
Можливо я би обирав собаку з менш складним утриманням, оскільки для нашої породи виявилося дуже складно підібрати корм так щоб не було алергії чи дерматиту, а також тріммінги кожні 10 тижнів по 3 години в салоні – це неабиякий стрес для песика та й для нас теж. Але, не впевнений, що провівши SWOT аналіз і ще десятки сімейних нарад – ми б обрали іншу породу ;)
- Чи не ревнує Ваша собака вас до інших тварин чи людей?
Юві не відчуває ревнощів взагалі. Мені б таку впевненість у собі ;) Відношення до тварин - це скоріш питання охорони території та бази безпеки, тобто хазяїна цієї самої собаки. В нас скоріш бувають випади агресії в бік якихось підозрілих осіб (на думку собаки), особливо, якщо ця людина або тварина незнайома та знаходиться у нас вдома.
- Чи вигулюєте Ви свою собаку на повідку і в наморднику?
В нас порода, яка не потребує вигулу у наморднику, але на повідку ми завжди. Перш за все – це про безпеку песика і наш спокій.
- Як часто Ви вигулюєте собаку?
Вигулюємо як правило вранці та ввечері, але, якщо дозволяє час, то залюбки виходимо і в обід.
- Чи користуєтесь Ви послугами людей, які вигулюють тварин за винагороду?
Послугами людей, які вигулюють за винагороду не користуємося, це питання на контролі лише в нас.
- Як змінилось Ваше життя і життя вашого хвостика з початком війни?
Життя Юві з початком війни значно погіршилося. В Києві з перших годин війни прогулянки під вибухами були занадто небезпечними, тому ми скоротили час вигулу до 5-10 хвилин вранці та й стільки ж перед сном. Потім почалися комендантські години по 36 годин і графік взагалі перетворився на якийсь жах.
Одного разу вночі Юві потребувала вийти, а це було суворо заборонено та й небезпечно. З цієї причини собака страждала 3 години під дверима та не розуміла чому ми не можемо вийти.
- Знаю, що Ви з початком війни подорожуєте Україною, чи не стресує Ваш собака від частих переїздів?
В кінці березня ми виїхали з міста та для Юві цей переїзд був ще більшим стресом, як ми виявили згодом. На новому місті вона стала агресивно поводитися, з’явилися «калюжі» вдома, чого до цього не було жодного разу, почала підбирати з пола все, що бачить. Крім того - Юві відчуває стрес всієї родини, але, як і ми - Вона впевнена в нашій перемозі!
- Як Ваш собака призвичаюється до нового житла?
До нового житла Юві призвичаїлась лише через місяць. При цьому проблеми в поведінці не вирішилися, але вона стала спати спокійно та вдень ми її вже можемо лишити саму і вона не нервує.
- Коли Ви їдете у відпустку чи у відрядження у іншу країну чи місто, з ким залишається Ваша собака?
Коли ми їхали у відпустку, ми залишали Юві своїм батькам. Вона їх обожнює з дитинства, тому проблем з цим в нас немає.
- Поділіться смішною історією\ситуацією, яка сталась за участі вашої тварини
З кумедних звичок можна виділити її бажання завжди “врятувати” того члена родини, який вирішив займатися спортом. Вона завжди сидітиме поруч в очікуванні коли можна вже облизувати обличчя страждальця.
- Чого боїться Ваш собака?
Наша Юві боїться великих собак та ніколи не підійде познайомитися з такими собаками навіть, якщо вони на повідку та зовсім не агресивні.
- Чи плануєте Ви завести і інших тварин, наприклад котика чи ще одну собаку?
Ще одну тварину заводити не плануємо, оскільки немає впевненості, що наш песик зможе ужитися з новим другом ;)
- Який ваш меседж до власників домашніх тварин та людей у яких немає домашніх тварин?
Я вважаю, що тварина вдома – це велике щастя, але ж і велика відповідальність. Війна показала нам, що багато людей покидали своїх пухнастих друзів та поїхали від них, залишивши без їжі та води.
Якщо ви не впевнені, що ніколи не залишите свого друга в біді, то краще не заводити тварину взагалі. Бо це член родини та поводитися з ним треба відповідно.
Контакти Володимира
Фейсбук - https://www.facebook.com/vs.koval