Інформація про респондента
ФІО - Піддубна Валентина Іванівна
Професія - вчитель початкових класів, за сумісництвом годувальниця і доглядальниця 8 бездомних котиків
Досвід роботи - 35 років
- Валентино Іванівно, розкажіть декілька слів про себе і як Ви вирішили стати вчителем?
Це була мрія мого дитинства. І до цього часу я не жалкую про свій вибір.
- З ким легше знаходити спільну мову з котиками чи з маленькими дітьми?
Мабуть однаково складно. Спочатку це є недовіра і у дітей, і у котиків. А потім потрібно заслужити довіру. І лише з часом починається вже спілкування, яке приводить до укріплення стосунків.
- Як так сталося, що Ви надаєте притулок бездомним тваринам?
Просто одного разу нам на подвір'я підкинули четверо кошенят. Два хлопчики і дві дівчинки. Вони нікому не були потрібні,а вже був початок листопада. Холод і льодяні дощі не залишали шансів для виживання. Ніхто не хотів брати собі жодного кошеня. Мені було дуже тривожно. І я вирішила їх пристроїти в сараї. Там збудувала їм будиночок з картону. Всередину утеплила свіжим сіном,у знайомих знайшла, зверху прикрила старими одіялами. Виділила місце для туалету. Ось так обзавелася хазяйством.
- Коли Ви почали доглядати за бездомними тваринками?
Сім років як вже вчуся доглядати.
- Коли ви почали перетримувати котиків?
Я не можу сказати, що перетримую. Я даю шанс їм вижити. Саме перші чотири котики і стали такими. Але не всі люди позитивно приймають таке ставлення з "усиновленням". І самі не допомагають, і інших шпиняють.
- Скільки вихованців Ви зараз маєте?
Зараз вісім вуханчиків, а було 14.
- Як змінювалась кількість вихованців у Вашому притулку?
Перших три загинули, як на мене, то без допомоги "добрих" людей не обійшлося. Один котик прибився до нас вже старим і доживав роки три, наостанок практично осліп. Одного кошеня пристроїли в добрі руки. Одного на зиму забирає сусідка. Залишилося 8.
Потім кішка привела 1 кошеня. На жаль дуже пізно, на 1 жовтня йому було близько двох місяців. Моя власна кішка Сонечка, була важко хвора, рак. Вона повільно слабшала, худла і ще багато чого було важкого. Ми її любили і допомагали та підтримували. Вона не приймала в дім ні одного котика. А тут за місяць до смерті ми принесли це кошеня. Ледве примирилася з існуванням Міті. Кошеня змогло привернути до себе її прихильність. Місяць вони були разом. А потім вже Мітя три дні дуже сумував. А далі майже місяць звикав, що сам. Його мама пропала ще в перший місяць його життя, просто одного разу не повернулася. Ми довго шукали, але все марно.
- Чи роздаєте ви котиків своїм сусідам\знайомим\родичам?
Люди не хочуть брати на себе відповідальність, тому відмовляють.
- Як Ви попереджаєте вагітність ваших кішок?
Давала таблетки "Контрик", потім робила уколи. Не завжди спрацьовує. Можливо я не такий великий спеціаліст.
- Де і в яких умовах живуть Ваші підлеглі?
Мій чоловік збудував в сараї дерев'яний будинок,а потім ще й другий поверх добудували.утеплили з середини та зовні. Прикрили вхід теплими одіялами.
- Чим Ви їх годуєте?
Сухий корм, постійно варю шиї, молоко, печінка варена. Рибкою від весни до осені годуємо (чоловік на рибалку їздить та привозить ласощі для котиків).
- Скільки коштів іде на утримання всіх котиків в місяць?
Приблизно 2 000 грн.
- Як часто Ваші вихованці потребують лікування чи профілактики?
Так, часто. Це і профілактика проти бліх, глистів, остриць, іноді кишкові розлади.
- Чи отримуєте ви фінансову допомогу від суспільства чи адміністрації міста?
Ні, я сама стараюсь забезпечити.
Дякуємо Вам та Вашому чоловікові, що допомагаєте котикам. Маємо надію, що небайдужі люди домоможуть Вам.
Контактна інформація:
Телефон - +380682380021
Профіль у Facebook - https://www.facebook.com/profile.php?id=100070911976733
Номер картки для фінансової допомоги - 4149 4991 5207 7994